Офіційна пошта        

Телефон приймальної ректора   (0629) 515587

Донецький юридичний інститут МВС України

Без сумніву, Донецький юридичний інститут МВС України назавжди змінив моє життя…

Все розпочалось у 2006 році, коли після закінчення закладу середньої освіти, необхідно було зробити вибір майбутньої професії. Хочу зазначити, що вибір, не зважаючи на поради близьких та рідних, тоді свідомо зробив самостійно та вирішив вступати до кращого вишу рідної Донеччини з метою пов’язати своє життя з професією правоохоронця. Швидко пролетіли вступні іспити, що характеризувались високим рівнем нервовості та психологічного навантаження – так хотілось довести самому собі, що ти чогось вартий… І перша ситуація, що запам’яталась на все життя, сталася після складання вступних випробувань. Тоді, до лекційної зали № 1 Донецького юридичного інституту МВС України зайшов на той час начальник факультету кримінальної міліції полковник міліції Абдуллін Абузар Ахнафович, привітав абітурієнтів факультету з успішним складанням вступних випробувань та запропонував, якщо є бажаючі, перейти на факультет № 3 (слідчо-криміналістичний) у зв’язку із наявністю на факультеті вільних місць. Переконаний, що на той час, вільних місць на факультеті № 3 не було, адже конкурс на вступ до вишу складав 4 особи на місце. Не можна передати гордість начальника факультету полковника міліції Абдулліна Абузара Ахнафовича (за моїм глибоким переконанням людини з великої літери), коли жодний з абітурієнтів не виявив бажання переходити на інший факультет, і всі як один казали, що факультет № 1 – кращий!

З годом, після незначної перерви, 13 серпня 2006 року для мене почалось доросле життя – розпочались табірні збори на базі факультету № 4 (підготовки фахівців для підрозділів ДАЇ). Начальником курсу з першого дня і до випуску в нас був майор міліції та в минулому досвідчений оперативник – Михайлов Руслан Іванович. Саме він пояснював нам, курсантам, особливості навчання та проходження служби в інституті, вимоги розпорядку дня, дисципліни та специфіки майбутньої професії.

З переїздом курсантів факультету кримінальної міліції на основну базу інституту після закінчення табірних зборів – розпочалось повноцінне навчання. Для мене існує ще одна ситуація, що також на завжди залишиться в пам’яті – це четвірка, яку я отримав на першому в житті заліку. Саме з тих пір, в моєму навчанні четвірок майже не було (мимоволі посміхаюсь). Взагалі, навчання, включаючи самостійну підготовку, відвідування бібліотеки загальної та спеціальної бібліотеки, участь у конференціях, круглих столах, робота в наукових гуртках інституту, займало левову частку часу перебування в інституті. Проте, звичайно, ми встигали вдосконалювати свої навички в стройовій підготовці, займатись спортом, брати участь в роботі курсантського самоврядування. Характеризуючи навчання в інституті, напевно, кожний випускник зі словами вдячності згадує своїх вчителів (викладачів вишу). Я також, не стану винятком, та згадаю викладачів, які запам’ятались. Ні в якому разі не ображаючи жодного із викладачів та науковців колективу інституту (кожен з них професіонал своєї справи), з теплом на серці згадаю, напевно, кращих лекторів – Пашутіна Вадима Володимировича, Одерія Олексія Володимировича, та Білого Дмитра Дмитровича, а також викладачів вишу – Мухіну Галину Вікторівну, Мамонову Олену Іванівну, Голика Володимира Анатолійовича, Іванова Івана Володимировича, Мердову Ольгу Миколаївну та Кубарєва Володимира Семеновича (світла йому пам'ять), які мали особливій підхід до кожного курсанта.

В цілому, 4 роки навчання в інституті пролетіли як один день. Як випускнику рідного вишу, мені дуже приємно було отримати першу відзнаку в житті – пам’ятний знак «Кращий випускник». На той час, завдяки зусиллям ректора Донецького юридичного інституту МВС України професора Бесчастного Віктора Миколайовича, який завжди проявляв особливе тепле ставлення до вихованців вишу, колективу інституту вдалось запровадити відзнаки для кращих випускників. Таким чином, п’ять випускників 2010 року отримали пам’ятні нагороди.

Після закінчення інституту настав зовсім інший період життя – робота в секторі карного розшуку Волноваського районного відділу міліції Головного управління внутрішніх справ в Донецькій області. Напевно, як і для всіх працівників карного розшуку, робота була важка, проте дуже цікава. Користуючись нагодою, з великою повагою хочу згадати на той час першого заступника Волноваського районного відділу міліції – підполковника міліції у відставці Костюка Степана Петровича. Саме він координував роботу кримінального блоку і, власним прикладом та відношенням до виконання службових обов’язків, а також яскраво вираженим почуттям нестерпності злочинності, мотивував увесь, без винятку, особовий склад кримінального блоку. 2 роки роботи в секторі карного розшуку, без перебільшень, в повному обсязі поринули мене у повсякденну роботу міліції.

Людиною, яка вперше запропонувала мені працювати в Донецькому юридичному інституті МВС України, став на той час начальник факультету кримінальної міліції Мозуляка Олексій Олександрович.

Після закінчення магістратури Національної академії внутрішніх справ України та проходження кадрової комісії в інституті, з травня 2012 року я повернувся до рідного вишу вже в якості заступника начальника курсу на факультеті кримінальної міліції, який очолював Пекарський Сергій Петрович.

За майже 8 років роботи в Донецькому юридичному інституті МВС України, за підтримки та довіри, яку виявив до мене Бесчастний Віктор Миколайович, пройшовши шлях від заступника начальника курсу до проректора інституту, я зрозумів одну важливу річ – успіх навчального закладу залежить від колективу в цілому, та, безпосередньо, від кожного окремого працівника. На долю Донецького юридичного інституту МВС України випало достатньо випробувань. Це і втрата всієї навчальної та матеріально-технічної бази у м. Донецьку, і втрата 60% кадрового потенціалу, і передислокація до м. Кривого Рогу та початок роботи вишу «з нуля»…

Не дивлячись на ситуації та перебіг подій, що складались проти закладу вищої освіти, колектив інституту зміг не тільки забезпечити повноцінну підготовку здобувачів вищої освіти у м. Кривому Розі, але й з 2017 року розпочати навчальну та наукову діяльність у м. Маріуполі, де сьогодні, за особистої підтримки Маріупольського міського голови Вадима Бойченка та громади міста, проходить процес «нарощування м’язів» вишу та становлення його привабливості для молоді зі всієї України…

Без сумніву, життя вносить корективи у всі сфери життя держави. Не став винятком і Донецький юридичний інститут МВС України, в якому цьогоріч змінився ректор. Вітаючи колектив закладу вищої освіти з 59-ю річницею з Дня заснування навчального закладу, хочу виразити слова вдячності всьому колективу інституту, і, особливо людині, яка протягом 16 років очолювала виш – Бесчастному Віктору Миколайовичу. Саме він, не словом, а ділом довів – неможливого не існує! Також хочу привітати теперішнього ректора – полковника поліції Вітвіцького Сергія Сергійовича та запевнити у наступному – колектив навчального закладу спроможний виконувати будь-які завдання на виконання головної функції – якісної підготовки здобувачів вищої освіти!

З повагою та найкращими побажаннями колективу вишу,

проректор інституту Денис Нестеров