Старший викладач кафедри спеціальних дисциплін та професійної підготовки КННІ ДЮІ МВС, інструктор активного туризму, Єрошкін Микола провів екскурсію по місцях індустріальної спадщини для юнаків пластового гуртка «Медоїди», які відправились в свою першу мандрівку!

Маршрут пролягав на історичних землях одного з найвідоміших рудопромисловців Кривбасу – території колишнього рудника  Сергія Колачевського. У 1891 році на цих землях було відкрито велике родовище руди з вмістом заліза 70%. Видобуток розпочався у жовтні 1893 року і поступово зростав, даючи великі прибутки.

Окрім цього, цей об’єкт промислового туризму «прославився» у 2010 році, як найбільше провалля Кривого Рогу. Утворилося воно 13 червня 2010 року під час проведення вибухових робіт на ближній шахті імені Орджонікідзе, на горизонті – 447 метрів. Загальна площа провалля 16 Га. і продовжує збільшуватися. Глибина об’єкта становить приблизно 80 метрів.

На місці нашої мандрівки в час розквіту рудника Колачевського, стояли казарми, будинки для сімей, їдальня на 1000 людей, пекарня, лікарня, школа, клуб. Біля маєтку був великий сад і парк. Зараз цього всього вже немає – все зруйновано. Навіть сімейний склеп Колачевських. Залишилися лише руїни льоху та цеглини в траві, що нагадують про колишній рудник.

Але ми таки змогли відвідати та побачити захоплюючу локацію та місця індустріальної спадщини Кривбасу, а саме:

- засипаний кар'єр поблизу шахти ім. Орджонікідзе;

- найбільшу провальну воронку Кривого Рогу площею 16 Га.;

- руїни морозильного льоху Колачевського, в який пластуни ще й спускалися з підстраховкою альпіністської мотузки, а також провідник показав, як в'язати кілька альпіністських вузлів;

-  руїни вентиляційної шахти "Червона";

-  ряд шахтних пповалів і дізналися їх історію;

-  старовинне кладовище «Пужмерки», що виникло ще у кінці ХІХ ст.;

- та наостанок ще й пообідали в лісовому будиночку Дангионів на днищі одного з найкрасивіших шахтних провалів Кривбасу на глибині мінус 115 метрів.

Окрім туристично-історично-спортивно-краєзнавчої мети мандрівки, скаути ще вчилися дотримуватися загальних правил  гарного мандрівника:

• мандрівник нічого по дорозі не нищить, не зриває квітів, не страшить тварин, не нищить дерев, засівів;
• є тихий — не галасує у схоронищах, придержується назначеної нічної тиші в таборі;
• шанує красу природи, не смітить, а місце постою залишає таким, як його найшов, закопуючи всі відпадки, гасячи вогнище і зарівнюючи рівчаки від шатер тощо.
• не виписує на пам’ятку свого прізвища на деревах, скелях, стінах схоронищ.
• не заколочує тиші природи непотрібними криками.
• мандрівник іде в світ, щоб його пізнати, тому є тихий і ввічливий!

Тож, протягом шести годин юні пластуни отримали яскраві враження, позитивні емоції, та корисні навички від захопливої та пізнавальної екскурсії.

Активна життєва позиція – так звучить гасло ДЮІ!

Старший викладач

 кафедри спеціальних дисциплін

та професійної підготовки Микола Єрошкін