Науково-викладацький склад кафедри іноземних мов активно веде наукову діяльність про це свідчить участь у III Міжнародному науковому конгресі SMART SOCIETY 2020 – організація багатосторонньої платформи для співпраці академічної спільноти й бізнесу з метою генерування нових знань та обміну інформацією, передовим досвідом, що стосується сучасних тенденцій, ключових факторів та особливостей розвитку технологій інформаційного суспільства в умовах глобалізації цифрової економіки.
Під час роботи Конгресу окреслено широке коло питань для обговорення, але науковців кафедри іноземних мов зацікавив напрям: Business Communication and Linguistics (Ділова комунікація та лінгвістика) - теоретичні й прикладні проблеми розвитку міжкультурної комунікації, трансформація педагогічних стратегій мовної підготовки в національній освіті; сучасні форми інтеграції допрофільної, профільної, вищої школи.
Завідувач кафедри кандидат філологічних наук Баланаєва О.В. та доцент кафедри кандидат педагогічних наук Лопатинська І.С. у співавторстві з колегами інших закладів освіти підготували статтю для участі у Конгресі. Автори звернули увагу на нагальність розвитку комунікаційних навичок ділового спілкування англійською мовою крізь міждисциплінарний підхід у немовних закладах вищої освіти.
Доцент кафедри іноземних мов кандидат педагогічних наук, доцент Дзевицька Л.С. у співавторстві достідила питання особливостей викладання другої іноземної мови та опанування майбутньою професією.
Передбачена низка Заходів у рамках роботи Конгресу:
- пленарне засідання у форматі панельної дискусії за участю спікерів;
- робота секцій у форматі панельних дискусій за напрямками Конгресу;
- міжнародні студентські конкурси проектів за напрямками Конгресу;
- організація платформи юридичних клінік України та Польщі.
Прийняті матеріали роботи Конгрес опублікував видавництвом Atlantis Press в електронному вигляді на сайті https://www.atlantis-press.com/proceedings/all. Матеріали конгресу будуть подані для індексації до наукометричних баз CPCI (Web of Science), CNKI та Google Scholar.
Історична довідка. Web of Science бере початок від Юджина Гарфілда, американського хіміка, дослідника, бібліометра, який, зіткнувшись з проблемою інформаційної кризи, спробував знайти її вирішення. У Юджина Гарфілда виникла ідея відібрати такі видання і створити можливість для науковців користуватися ними у більш зручному форматі.
Але за якими критеріями відібрати кращі видання? Аналізуючи список юридичної літератури Шепарда, Гарфілд зрозумів, що цитування є мірою уваги до тієї чи іншої публікації, він запропонував створити Science Citation Index. В 1964 році вийшов перший Science Citation Index, в якому була інформація про видання з природничих та технічних наук. В 1973 році вийшов Social Science Сitation Іndex - для суспільних наук, і в 1978-му останній із індексів Art and Humanities Сitation Іndex - гуманітарні науки та мистецтво. З розвитком технологій почався рух від паперової форми зберігання інформації до електронної. Індекси виходили спочатку на гнучких, далі жорстких, потім на СD дисках, а в 1997 році з'явилася платформа, яку ви зараз знаєте як Web of Science. Штаб-квартира знаходиться у Філадельфії, тому досить часто перелік журналів, що є в базі даних Web of Science, називають Філадельфійський списком.
Web of Science Сore Collection - це мультидисциплінарна база даних, а також це перша в світі наукометрична база даних. Тобто база, що містить статті і цитування, і, оскільки, завжди коректно індексується, і публікації і передстатейний перелік літератури - це дозволяє точно визначити впливовість того чи іншого науковця, тієї чи іншої роботи, галузі знань, установи, тощо. На сьогоднішній день, в Web of Science Core Collection більше 21000 журналів, більше 11800 мають імпакт-фактор, 77 мільйонів документів, 100 тис книжок, 200 тис матеріалів конференцій.
Що нам дає робота з Web of Science?
- масив наукової інформації з 1898 року,
- можливість пошуку літератури,
- аналізу,
- можливість зберегти в зручному форматі для подальшого опрацювання
Що індексується у Web of Science? Якщо журнал пройшов відбір, то вся реферативна інформація, по кожній публікацій, з першої до останньої сторінки переноситься на платформу.
Реферується
- назва,
- всі автори скільки їх би не було,
- вихідні дані статті,
- авторське резюме,
- інформація про місце виконання роботи,
- контактні дані авторів які приведені,
- інформація про передстатейний перелік літератури,
- про грантову підтримку.
Таким чином, створюється реферативна інформація по окремій публікації.
Кафедра іноземних мов
за матеріалами Інтернет ресурсів.
