Велика пошана та вдячність рідному навчальному закладу, викладачам і вихователям Донецького юридичного інституту!

 

1997 рік – проходження вступних іспитів та випробувань, зарахування до Донецького інституту внутрішніх справ на слідчо-криміналістичний факультет № 3 і початок мого навчання та курсантського життя – табірні збори на території військової частини Ясинуватського району. Першими керівниками та вихователями, яким я все своє життя буду дуже вдячний за здобуття професійних навичок у витримці, стройовій і спортивній підготовці, а також, найважливіше, у дотриманні принципів дисципліни та законності, для мене були майор міліції у відставці Шкадов Олександр Леонідович, підполковник міліції у відставці Білозор Ігор Володимирович і капітан міліції у відставці Гамалій Юрій Миколайович.

1997-2001 – це роки мого навчання та виховання, роки здобуття професійних здібностей майбутнього правоохоронця, співробітника слідчої справи; період курсантського життя, де обов’язковим було дотримання елементів розпорядку дня; започаткування у моєму житті і службі принципів та певних правил поведінки, етики, толерантності, поваги до громадян, службової дисципліни та законності, а також девізу, який діє і до сьогодні: «навчаємось, щоб захищати».

Я пам’ятаю свій шлях від курсантських погонів до погонів лейтенанта, які отримав під час урочистого випуску, пам’ятаю спальні приміщення на 1-му курсі, навчальні корпуси та аудиторії, спортивні зали і стройовий плац, бібліотеку та ректорат.

Назавжди викарбувалися у моїй пам’яті спогади про події, які пов’язані із забезпеченням належної охорони та життєдіяльності навчального закладу, несенням служби у добових нарядах, участю у заходах під час підтримання правопорядку і безпосередньо проходження практики та стажування.

Велика вдячність та низький уклін викладачам, завдяки яким я отримав необхідні та потрібні знання для професії справжнього правоохоронця, які допомогли мені опанувати професію слідчого:

- полковнику міліції у відставці Пашутіну Вадиму Володимировичу – заняття з «Теорії держави і права»;

- полковнику міліції у відставці Одерію Олексію Володимировичу – заняття з «Криміналістики»;

- підполковнику міліції у відставці Миронову Юрію Олексійовичу – заняття з «Адміністративного права» та «Спеціальної фізичної підготовки»;

- полковнику міліції у відставці Світичу Валерію Івановичу – «Вогнева підготовка» та «Тактико-спеціальна підготовка»;

- полковнику міліції у відставці Філіпенко Тетяні Володимирівні – «Економічна безпека»;

- підполковнику міліції у відставці Делії Юрію Володимировичу – «Адміністративне право та процес»;

- підполковнику міліції у відставці Бубелі Миколі Івановичу
(на жаль, вже немає з нами) – заняття з «Криміналістики та досліджень»;

- Хайловій Тетяні Володимирівні – «Основи економічних теорій»

та багатьом іншим викладачам, які приклали своє серце та руки до мого виховання!

  2001 рік – урочистий випуск та отримання диплому про здобуття кваліфікації спеціаліста – юриста за спеціальністю «Правознавство». На той час ректором навчального закладу був генерал-лейтенант міліції Титаренко Юрій Леонтійович, який керував урочистими заходами та посвячував курсантів-випускників у правозахисники. Окрема вдячність йому і низький уклін за навчання та виховання молодих правоохоронців, а також проректору інституту (на той час) полковнику міліції у відставці Суюсанову Луту Ікрамовичу.

Далі тривали роки практичної складової на службі в органах внутрішніх справ: слідчий, старший слідчий, заступник начальника відділу –  начальник слідчого відділення Лінійного відділу на станції Ясинувата УМВС України на Донецькій залізниці. У 2005 році завдяки отриманим знанням та навичкам у боротьбі зі злочинністю, а також відданому і професійному виконанню службових обов’язків я взяв участь та отримав перемогу у конкурсі на кращого слідчого УМВС України на Донецькій залізниці, за що був заохочений грамотою Міністра внутрішніх справ України. 

2009 рік – співбесіда і проходження кадрової комісії щодо переведення для подальшої служби до Донецького юридичного інституту на посаду заступника начальника курсу з виховної та соціальної роботи. На той час ректором навчального закладу був Бесчастний Віктор Миколайович, який побачив у мені відповідальну, професійну особистість та повернув далі працювати у рідному навчальному закладі, де і дотепер я працюю проректором за напрямом кадрового забезпечення та службової діяльності.

Незважаючи на дуже тяжкі події збройного конфлікту у 2014 році  на сході України, через які наш заклад вищої освіти було передислоковано до м. Кривого Рогу, завдяки перш за все нашому керівнику Віктору Миколайовичу Бесчастному, особовому складу та місцевій громаді нам вдалося зберегти та у подальшому розвинути роботу навчального закладу на теренах Криворіжжя, а з 2016 року і на теренах Донеччини у м. Маріуполі…

28 квітня 2020 року Донецькому юридичному інституту виповнюється 59 років із Дня заснування навчального закладу. Від себе особисто з щирим серцем та величезною повагою хочу подякувати «капітану нашого судна» – доктору юридичних наук, професору, заслуженому юристу України Бесчастному Віктору Миколайовичу, який з вересня 2003 року очолював заклад вищої освіти, ректору інституту – доктору юридичних наук, доценту, полковнику поліції Вітвіцькому Сергію Сергійовичу, науково-педагогічному і адміністративному складу інституту, курсантам, студентам, слухачам, ад’юнктам, докторантам та нашим випускникам за таку потужну історію, розвиток і відданість рідному навчальному закладу, а також побажати здоров’я, успіхів, терпіння й примноження позитивних досягнень та здобутків!!!

Живи та Слався, Рідний Інституте!!!

Майор поліції Руслан ВРАДІЙ