22 червня 1941 року – день початку війни між Німеччиною та СРСР, перші місяці якої обернулися катастрофічними поразками Червоної армії, чисельними втратами і втратою величезної території. Незважаючи на 76 років, які пройшли з тих кривавих подій, народна пам'ять не викреслила жодної миті, не позбавилася гірких спогадів страшного минулого.

Не загоїлася болюча рана, не стала з часом менш чутливою.

Солдатські спогади… Хто ж краще розповість про страшне воєнне лихоліття, як не ветерани – жива історія Великої Вітчизняної війни, котра болючим спомином закарбувалася в пам’яті кожного з них.

Читаємо на шпальтах газети «Червоний гірник» розповідь Асона Івановича Суського: «Кажуть, сапери помиляються лише один раз… Мене доля берегла від помилок.» Зустрів війну у Києві учеником ремісничого училища. Науку воювати проходив у навчальному полку. Пройшов війну і залишився живим і це головне.

Незважаючи на підлітковий вік – 16 років, «просився» на фронт Володимир Олексійович Тимофєєв. Фронт, бої, поранення, тривале лікування. Повернувся до рідного Кривого Рогу, багато років працював на металургійному підприємстві міста. «Я молю Бога про одне – аби та страшна війна не повторилася!» Проте, ці молитви поки без відповіді…

Велике щастя повернутися живим. Та, нажаль, таке щастя випало на долю не усім. Є у газетах рубрика «Рядки з безсмертя», де автори розповідають про героїв, що не повернулися до рідного дому, назавжди залишившись юнаками у гімнастерках.

«Він пішов у вічність при своїх неповних дев’ятнадцяти. Клята війна кинула його в безодню, звідки немає вороття» - мова про криворізького юнака-патріота Василя Костіна.

«Вона так і не встигла відповісти на останнє питання випускного іспиту з математики. Війна! Руки на якусь мить опустилися. Та всі швидко опанували себе. Анастасія Кочерга вже вранці 23 червня 1941 року стояла в черзі біля військкомату» - багато історій про жінок-фронтовичок починаються приблизно так. Ми багато разів чули вислів, що війна і жінка – це зовсім несумісні поняття. Проте, вони були поруч. Жіночими руками також кувалася перемога.

22 червня… Кожного року у цей день згадується, що розділилася історія на «до» і «після».

«І знов війна стає перед очима» - таку назву має виставка, що представлена до уваги відвідувачів загальної бібліотеки нашого інституту.

Матеріали періодичних видань, художні твори, підручники з історії – усі ці джерела висвітлюють події 22 червня 1941 року.

Колектив загальної бібліотеки інституту