8 червня 2017 року на базі Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара відбулася регіональна нарада щодо деталей проведення у 2017 році єдиного фахового випробування для вступу до магістратури за спеціальністю 081 «Право».

По завершенні офіційної частини учасники наради спілкувалися з представниками науково-викладацького складу університету, які на добру згадку про зустріч та свій навчальний заклад подарували вишу-переселенцю тритомник літературно-художнього видання «Олесь Гончар. Щоденники у трьох томах».

Університет по праву пишається цілою плеядою визначних діячів науки та культури. Серед них і видатний письменник Олесь Терентійович Гончар, ім’я якого носить навчальний заклад.

Письменницькі щоденники – жанр у літературі особливий. Його не можуть замінити ні романи, ні повісті, ні вірші. А щоденники Олеся Гончара опубліковані такими, якими вони свого часу вилилися з його душі. Вони писалися в різних умовах: на фронті і в полоні, у мандрах рідною землею і поза її межами і ввібрали в себе майже все життя письменника – більш як півстоліття.

Перший том «Щоденників» охоплює значний часовий період – з 1943 року по 1967 рік, період, коли вже були написані романи «Прапороносці» і «Собор», період, коли прийшли світова слава і всенародне визнання та любов.

Записи дають глибше уявлення про автора як людину високого духовного заряду, людину щиру і принципову, патріота рідної України.

До другого тому «Щоденників» Олеся Терентійовича ввійшли нотатки, що описують період з 1968 по 1983 роки – час найбільшого «розвитку» тоталітаризму в нашій державі, коли безжально нищилось все передове і правдиве, організовувалися процеси над вільнодумною українською інтелігенцією, руйнувалися культурні пам’ятки, посилився наступ на українську мову. Тяжкі моральні випробування не зломили духу письменника. Він завжди був вірний собі, своїм принципам, знаходив сили і оптимізм для творчості, для активного громадського життя. А на сторінках щоденника щиро і відверто давав волю своїм радощам і печалям.

До третього, останнього, тому «Щоденників» увійшли записи, зроблені за останнє десятиріччя життя письменника – 1984-1995 роки. Це бурхливий період в житті нашої держави: початок перебудови, Чорнобильська трагедія, розвал СРСР, проголошення незалежності України. Те, чого Олесь Гончар так прагнув і чекав, що наближав своєю творчістю і громадською діяльністю, незалежною позицією, тепер здійснилось – епоха сталінізму-тоталітаризму пішла в небуття.

Деякі події минулих часів, що описані в першому і другому томах, автор аналізує по-новому, доповнює, коментує. Тут багато філософських роздумів і одкровень, афористичних висловлювань, риторичних запитань.

Вражає і викликає повагу те коло проблем, які порушував Олесь Терентійович у своїй літературній і громадській діяльності. Але головною турботою і гордістю письменника завжди була проста людина – вона надихала і живила його творчість. Віру в добро, силу і мораль українського народу Олесь Гончар проніс через усе своє життя.

Олесь Гончар любив молодь, на неї він покладав великі надії у творенні Української держави, і якщо його щоденникові записи знайдуть відгук у читачів, а найперше в юних серцях, то це буде найкращий вінок пам’яті письменникові.

Ми щиро вдячні колективу Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара за подарунок. Приємно, що доля вишу-переселенця не залишається поза увагою колег-освітян. Тільки спільними зусиллями нам вдасться подолати труднощі та досягти намічених цілей.

Фонд загальної бібліотеки Донецького юридичного інституту МВС України з кожним днем стає більш потужним та інформаційно наповненим.

Запрошуємо наших читачів до бібліотеки. Добігає кінця навчальний рік, залишаться позаду підготовки до лекцій та семінарів – навчальна література буде «відпочивати» до вересня. Проте, в нашій бібліотеці багатий фонд художньої літератури, яка чекає на вас і у літні місяці.

Колектив загальної бібліотеки інституту