У суворі воєнні часи співробітники правоохоронних органів виконували подвійну роботу, вони боролися з фашистськими диверсантами,  викорінювали бандитизм, який різко зріз в знекровленій  країні.

Співробітники робітничо-селянської міліції пішли у перші дні війни на фронт. Ті, кого не мобілізували, записувалися в добровольці. До кінця 1941 року на фронт пішла половина правоохоронців. Їх замінили жінки. Вже пізніше в органи внутрішніх справ стали повертатися звільнені бійці. Часто жінки поєднували службу з роботою на оборонних підприємствах.

У воєнні роки у правоохоронців додалося багато клопоту. Дільничних зобов'язали стежити за дотриманням правил світломаскування і місцевої протиповітряної оборони, а також за тим, щоб населення ховалося в бомбосховищах під час повітряної тривоги. В цілому міліція повинна була боротися з дезертирами, диверсантами, мародерами, агентами-сигнальниками, коригувати з землі ворожі бомбардувальники, охороняти військовий тил, забезпечувати вихід населення на трудові роботи (риття окопів і протитанкових ровів), шукати втрачений зв'язок з рідними.

На початку 1942 року в деяких районах СРСР була проведена перереєстрація паспортів, потім ще більш масштабну перереєстрацію паспортів організували в 1944-1945 роках на територіях, звільнених від німецьких військ. Нові документи отримали 37 мільйонів людей; в ході цієї роботи правоохоронні органи виявили тисячі посібників фашистів.

Дезертири та кримінальники скористалися можливістю легко озброюватися і збиватися в банди. За рік вилучали десятки тисяч пістолетів та автоматів. Причому, як згадували ветерани розшуку, пістолети мали навіть звичайні беззбройні квартирні злодії та шахраї.

Криміногенний стан в країні погіршувалася. Рівень злочинності в 1942 році зріз у порівнянні з 1941 роком на 22%, в 1943 - на 20,9%, в 1944 - на 8,6%. Лише в першому півріччі 1945 року кількість злочинів в країні знизилося на 9,9%.

Головними об'єктами махінацій в роки війни був хліб, кондитерські вироби та інше продовольство, яке роздавалося лише по картках.

Особу увагу варто приділити захисту дітей. Тільки в 1942 році міліція знайшла і повернула мамам (батьки, як правило, були на фронті) 10,5 тисячі загублених дітей. Тисячі сиріт взяли дитбудинки.

В кінці війни прокотилася серія нападів на дітей. В ті часи батьки не дуже боялися випускати дітей на вулиці гуляти одних. Цим і користувалися злочинці – вони запрошували малюків нібито до себе додому, де обіцяли пригостити цукерками, але заводили в руїни та там роздягали, знімаючи верхній одяг і хустки, а викрадене продавали на ринках.

Велику увагу правоохоронці приділяли бездоглядним та безпритульним дітям. Тільки в 1942-1943 роках міліціонери за допомогою громадян затримали близько 300 тисяч безпритульних підлітків.
Багато сил і часу правоохоронці витратили на роззброєння населення. На руках у громадян залишалася величезна кількість зброї, якою (як і боєприпасами) були усіяні поля битв. У міру того як фашисти відступали, міліціонери ретельно перевіряли район за районом.

Станом на 1 квітня 1944 року у населення СРСР було вилучено 8357 кулеметів, 11 440 автоматів, 257 791 гвинтівка, 56 023 револьверів і пістолетів, 160 490 гранат. Але це був далеко не весь арсенал, робота по його виявленню та вилученню розтягнулася на довгі роки.

Сьогодні ми висловлюємо слова вдячності усім відважним правоохоронцям воєнних років, які своєю самовідданою працею і принциповою боротьбою із злочинністю наближали свято Перемоги!

  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05

Відділ комунікації та міжнародних зв’язків

Real time web analytics, Heat map tracking