Харизматичний, впевнений, творчий – саме таким пам’ятають Юрія Леонтійовича Титаренка у Донецькому юридичному інституті, безперечно він не змінився, перебуваючи на заслуженому відпочинку.

Він очолював начальний заклад, нині Донецький юридичний інститут, з 1989 до 2003 року.

У далекому 1989 році генерал-лейтенант міліції Титаренко сповнений сили та енергії, маючи за плечима великий досвід роботи у владних структурах та служби в органах внутрішніх справ, а також важкі дні воєнного дитинства та повоєнної юності, очолив Донецьку спеціальну середню школу міліції.

У червні 1989 р. начальником Донецької спеціальної середньої школи міліції призначено Юрія Леонтійовича Титаренка, з ім’ям якого тісно пов’язана сучасна сторінка життя навчального закладу. Ю.Л. Титаренко народився 13 червня 1936 р. у с. Пінчуках Гребінківського району Київської області. Свій трудовий шлях він розпочав у 1955 р. У вересні 1956 р. був призначений інструктором Гребінківського райкому комсомолу, де працював до вересня 1958 р. З 1958 р. навчався в Харківському юридичному інституті, після закінчення якого, у лютому 1962 р., був направлений на роботу в УВС Запорізького облвиконкому, де працював оперуповноваженим ВБГСВ, старшим слідчим слідчого відділу УВС Запорізького облвиконкому. Із січня 1964 р. він – інструктор Запорізького обласного комітету Компартії України, а згодом – завідувач відділу адміністративних і торгово-фінансових органів міськкому Компартії України м. Запоріжжя.

У жовтні 1970 р. з метою зміцнення керівних кадрів органів внутрішніх справ Ю.Л. Титаренко був направлений на службу в органи МВС на посаду заступника начальника управління внутрішніх справ Запорізького облвиконкому, потім з липня 1976 до січня 1980 р. працював начальником УВС Запорізького облвиконкому, а із січня 1980 р. – першим заступником Міністра внутрішніх справ, він же начальник УВС Київського міськвиконкому. У липні 1985 р. його було призначено на посаду першого заступника начальника УВС Донецького облвиконкому, а з червня 1989 р. – начальника Донецької спеціальної середньої школи міліції МВС УРСР.

Генерал-лейтенант Ю.Л. Титаренко, досвідчений фахівець та вмілий організатор, узяв курс на кардинальне реформування ДССШМ. У 1992 р. середню школу міліції згідно з наказом МВС України від 11 березня 1992 р., було перейменовано в Донецьке училище міліції МВС України. У квітні 1992 р. у журналі «Радянська міліція» було опубліковано статтю Ю.Л. Титаренка, де вперше йшлося про необхідність прийому у вищі навчальні заклади системи МВС випускників загальноосвітніх шкіл. Це дало свої результати: у рамках програми реформування органів внутрішніх справ України в 1992 р. вперше було здійснено набір випускників загальноосвітніх шкіл, які не служили у Збройних силах, що дало змогу значно підвищити успішність навчання, якісний рівень майбутніх правоохоронців. Ось як згадує про кроки, які цьому передували, Юрій Леонтійович:

«У березні 1992 року Донецьку спеціальну середню школу міліції було реорганізовано у Донецьке училище міліції МВС України. За підтримки Міністра внутрішніх справ А.В. Василишина було отримано дозвіл на комплектування Донецької спеціальної школи міліції випускниками загальноосвітніх шкіл, тобто школа отримала вільний рівний з іншими цивільними навчальними закладами доступ до відбору і комплектування абітурієнтів-курсантів. Це була перемога для МВС, так як до цього якість підготовки абітурієнтів була низькою. За підтримки керівників УМВС України в Донецькій області, Донецької міської ради, ректора Донецького державного університету В.І. Шевченка, Міністра МВС А.В. Василишина і Міністра освіти України П.М. Таланчука на базі Донецького училища міліції та Донецького відділення заочного навчання Української академії внутрішніх спільним наказом був створений Донецький інституту МВС України при Донецькому державному університеті. Для Донбасу це було дуже важливою подією – виникнення вищого юридичного навчального закладу!»

Згідно зі спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства освіти України від 8 лютого 1993 р. та відповідно до Постанови Верховної Ради України від 29 листопада 1990 р. «Про невідкладні заходи щодо зміцнення законності та правопорядку в республіці» й з метою розширення мережі навчальних закладів МВС України, що здійснюють підготовку спеціалістів для органів внутрішніх справ, саме 8 лютого 1993 р. було створено Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому державному університеті. З листопада 1993 р. ректором Донецького інституту внутрішніх справ МВС України призначено Ю.Л. Титаренка. Цього ж року Юрія Леонтійовича було обрано головою ради ректорів навчальних закладів МВС України.

А далі розпочалася кардинальна реорганізація навчально-виховної, професійної, наукової роботи, посилення кадрового потенціалу новоствореного вишу, яку Юрій Леонтійович завжди тримав на особистому контролі, адже щиро вважав, що найскладнішим і неоднозначним є створення необхідного для виконання поставлених завдань колективу. Враховуючи дефіцит у той час учених-юристів, здавалося, що це завдання не можливо вирішити.

«Я безмежно вдячний, - згадує Ю.Л. Титаренко, - юристам з Київської вищої школи МВС Євгену Дмитровичу Лук'янчикову, Олегу Івановичу Коваленку та Миколі Васильовичу Ковалю, які відгукнулися на моє прохання переїхати в Донецьк і працювати в інституті. Формування колективу в цілому у мене викликало серйозну тривогу. Справа в тому, що в силу ситуації, що склалася з наявністю необхідних кадрів у Донецькій області, інститут змушений був комплектуватися працівниками практичних органів, військовослужбовцями військово-політичного училища і цивільними особами, тобто трьома групами людей з абсолютно різними поглядами на соціальні та правові проблеми. Завдяки своєчасній, грамотній, правильній оцінці стану взаємин у колективах з боку керівників інституту і підрозділів Донецький інститут став єдиним навчальним закладом МВС, у проблемах колективу якого не розбиралися комісії жодні, вищі інстанції тощо.

У справі підготовки наукових кадрів інститут починав з нуля. Я досить часто дивувався щирому бажанню керівників багатьох навчальних закладів, у тому числі Вищої школи МВС Харківської юридичної академії, Донецького держуніверситету, Київського інституту держави і права та ін, допомогти інститутові в підготовці наукових кадрів. Із вуст деяких ректорів, проректорів це пояснювалося просто – як повага до Донбасу, до колективу інституту, який робив усе можливе для вирішення цього завдання, повага до людей, які проживають у цьому регіоні, в цьому «екологічному пеклі». Через чотири роки після створення ад'юнктури інституту щороку захищалися по 8-15 чоловік. Головне, що це були захисти з юридичної спеціалізації. Не менш успішно, завдяки сумлінності працівників тилових і фінансових служб, невеликому колективу будівельників, вирішувалося завдання розвитку навчальної бази, соціальні проблеми працівників і курсантів. Усе це дало можливість нарощувати кількість і якість підготовки фахівців. За більше як 50 років навчальний заклад пройшов тернистий, але славний шлях. Сьогодні немає регіону в нашій країні, де б не працювали випускники Донецького юридичного інституту, переважна більшість з яких сумлінно служить Батьківщині, її народу. І це прекрасно. Так тримати!»

Згідно з рішенням міжгалузевої акредитаційної комісії Міністерства освіти України від 30 червня 1994 р. та наказом Міністерства освіти України від 13 липня 1994 р. інститут було внесено до державного реєстру вищих закладів освіти України.

Організаційно на той час інститут об’єднував 8 кафедр, 4 відділи та служби забезпечення, а також 3 факультети: факультет № 1 – з підготовки фахівців кваліфікаційного рівня «спеціаліст» для кримінальної міліції; факультет № 2 – з підготовки фахівців кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» для кримінальної міліції; факультет № 3 – заочне навчання. Протягом наступних років колектив інституту накопичував досвід підготовки фахівців для ОВС України кваліфікаційного рівня «спеціаліст». З огляду на потребу МВС України в цій категорії фахівців з 1995 р. з метою організаційного зміцнення та подальшого розвитку інститут зазнав реформування. Наказом МВС від 13 червня 1995 р. було затверджено перелік змін у штаті інституту.

Саме в цей час до роботи в новому інституті залучаються провідні фахівці та викладачі з вишів Донецька, Києва та найбільш досвідчені працівники правоохоронних органів.

Юрій Леонтійович Титаренко за своє життя отримав численні звання та нагороди. Якщо говорити про офіцерські звання Юрія Леонтійовича, то за час служби в органах внутрішніх справ він пройшов від «лейтенанта міліції» (грудень, 1962 р.) до «генерал-лейтенант міліції» (липень, 1999 р.). За роки служби в органах внутрішніх справ генерал-лейтенант міліції Ю. Л. Титаренко нагороджений трьома медалями «За бездоганну службу» трьох ступенів, знаками «Відмінний пропагандист МВС», «За відмінну службу в МВС», «Відмінник міліції», у 1980 р. за активну участь у підготовці та проведенні Ігор XXII Олімпіади нагороджений орденом Дружби Народів. За сумлінну та самовіддану працю він удостоєний 12 державних нагород, серед них і нагорода Міністерства внутрішніх справ України «Хрест Слави» (1999). Крім того, він має ювілейні медалі, неодноразово заохочувався нагородами МВС СРСР і України та цінними подарунками.

Сучасні реалії переконливо свідчать, що найкращі та найнадійніші інвестиції – це вкладення в людський потенціал. Перспективна талановита молодь, яку плекав і виховував Юрій Леонтійович своїм власним прикладом, відкривши їм широку дорогу для самореалізації, сьогодні становить міцний високопрофесійний особового складу не тільки Донецького юридичного інституту, а й керівної ланки системи МВС України.

Колектив Донецького юридичного інституту МВС України та його випускники пишаються першим ректором рідного вишу Юрієм Леонтійовичем Титаренко, який є хранителем великих традицій, закладених ще з дня заснування нашого навчального закладу, навіть перебуваючи на заслуженому відпочинку.

Група зв’язків з громадськістю ДЮІ