«Весь світ – театр, а люди в ньому – актори», - небезпідставно стверджував В. Шекспір в комедії «Як вам це сподобається». Що ж, кожен з нас дійсно грає в цьому житті свою певну роль. І від нашого таланту, майстерності і професіоналізму залежить не так вже й мало. Саме тому День театру – це не тільки всесвітнє, а й загальнолюдське свято, що не знає, ні національних, ні релігійних кордонів.

Всесвітній день театру – це професійне свято сотень тисяч людей, які присвятили своє життя служінню цьому великому і прекрасному мистецтву, визначається 27 березня. Свято було засновано з ініціативи Міжнародного інституту театру в 1961 році. Перший раз святкування пройшли в 1962 році. Послання до діячів театрального мистецтва було написано культовим французьким художником, письменником і драматургом Жаном Кокто.

Перші згадки про театр відносяться до 497 року до н.е. Саме в цьому році, згідно з письмовими джерелами, в Греції в перший раз пройшло свято, присвячене богу Діонісу. Спеціально для його проведення були побудовані дерев’яні підмостки, на яких перед глядачами виступали поети, музиканти та співаки.

У 55 році до н.е. в Римі був побудований перший кам’яний  театр, на підмостках якого виступали актори, декламували вірші та виконували невеликі п’єси, такі «переспіви» давньогрецьких легенд і міфів.

Театральні дійства здавна любили і на Русі. Спочатку вони були пов’язані з язичницькими обрядами і релігійними святами. Але вже в рукописах  ХІ століття можна зустріти перші згадки про скоромохів, які веселили чесний люд на ярмарках і базарах. Перший же театр (балаган) з’явився за часів Петра 1: в ньому ставили невеликі п’єси, засновані на самих немудрих і часом навіть непристойних сюжетах.

Колись в театрі існувало жорстоке правило: у кожного актора було своє амплуа, тобто актори грали тільки ті ролі, які більше підходили їм за складом характеру. У сучасному театрі немає жорстокого поділу на амплуа. І актор, який вчора грав лиходія, сьогодні може грати романтичного позитивного героя. Різноманітність пропонованих характерів вимагає серйозної підготовки.

Театр – це завжди свято! Він манить до себе публіку, зачаровує її безпосереднім спілкуванням і живою неповторною грою акторів, котрі мають унікальні людські здібності, унікальний талант і творчий дар. 

Любіть театр за молодість, за розум, за пустощі, за святий його розмах, за ті прекрасні пориви душ акторів,  якими вони діляться з глядачем.

За матеріалами інтернет-ресурсів

Відділ комунікації та міжнародних зв’язків

ДЮІ МВС України