11 березня відбулась тематична виховна година ,щодо вшанування пам’яті видатного українського поета та письменника Тараса Григоровича Шевченка.  

    Курсанти факультету №1, Донецького юридичного інституту МВС України Рижакова Дар‘я та Трандафілова Світлана підготували дуже цікавий матеріал про його життєвий шлях та творчість. 

Говорячи про Шевченка, ми думаємо про самих себе, хто ми є, і які ми є, і «чиї ми діти»... 

«Великий поет живе у своїх творах. Його образ, світ думок і почувань, прагнень та ідеалів постає перед нами насамперед з того, що він написав, чим збагатив духовну скарбницю людства. Водночас, прочитавши твори поета, ми проймаємося невідступним бажанням у всій повноті й точності пізнати його життєвий і творчий шлях, громадську діяльність, духовні інтереси й запити. І не тільки тому, що все те нерідко допомагає глибше прочитати твори  у зв’язку з конкретно-історичними умовами їх виникнення, а й тому, що труди і дні геніальної людини вияскравлюють суттєві прикмети епохи, в яку він жив», - ці слова, сказані доктором філологічних наук В.Є.Шубравським, чітко малюють нам постать Великого Кобзаря, пророка, геніального поета Тараса Григоровича Шевченка. Розповіли кого кохав Тарас Григорович, хоча у його творчому доробку немає віршів, присвячених коханню. Щирі почуття мав Шевченко до Варвари Репніної, яка була відданим другом Ганни Закревської, Ганни Ускової, Катерини Піунової та Марії Максимович. Останнім коханням Шевченка була проста дівчина Лукерія Полусмак, однак їхнє кохання тривало не довго. Ця жінка після смерті Тараса Григоровича присвятила йому своє життя: поселилася біля могили в Каневі та доглядала її до своєї смерті. Кобзар був не лише письменником, а й талановитим художником та обличчям українського народу. Його поезію перекладено понад ста мовами. Як виявляється, найбільшу популярність твори Шевченка здобули в Польщі, англомовних та російськомовних країнах. Також поезію Тараса Григоровича переклали на мову есперанто та східні мови: японська, корейська, арабська.

     Під час обговорення творча постать Шевченка викликала почуття гордості і любові до нашої рідної України, що саме ми є діти України і наша батьківщина – Україна. Батьківщина для нас – це насамперед те, чим можна пишатися. І в нашій нелегкій історії, і в дні сьогодення болить душа кожного справжнього патріота, але саме поезія Т.Г. Шевченка надихає, виховує почуття терпимості, сподівань... 

Свою Україну любіть,

Любіть її... Во время люте,

В остатню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

День пам’яті Тараса Григоровича Шевченка пройшов цікаво і корисно. Ми - пам‘ятаємо! 

 

Центр курсантського самоврядування

ДЮІ МВС України

Факультет № 1

 Дегтярьова Марія

Real time web analytics, Heat map tracking