Стрімке зростання наукового потенціалу інституту протягом 2000-х років (щорічно здобували наукову ступінь кандидата наук до 25 працівників та ад’юнктів) призводило до входження у педагогічну діяльність значної кількості нових викладачів. Вони об’єктивно не мали відповідного педагогічного досвіду та педагогічних знань, але ставали до педагогічної діяльності у часи стрімкого збільшення інформаційних потоків у світових комунікаційних мережах. Така стрімка інформатизація суспільства дещо змінювала роль викладача вишу з інформатора, суб’єкта надання студентам навчальної інформації на координатора у виявленні та оцінці, аналізі інформації, відборі та критичному її засвоєнні. Швидкий розвиток зазначених освітніх чинників фактично випереджав процеси адаптації вищої школи до нових умов освітньої діяльності у середовищі інтенсивних, об’ємних, легкодоступних інформаційних масивів. Тим більше, до таких складних умов важко було пристосуватися молодим викладачам, що тільки починали становлення в ролі науково-педагогічного працівника. Усвідомлюючи ці виклики, колектив у жвавих обговореннях на Методичній раді, Вченій раді інституту напрацював комплекс заходів, що їх було реалізовано останніми роками.

Для таких викладачів, що мали стаж науково-педагогічної діяльності менше трьох років, з 2006 року було організовано Школу молодого викладача. Програма, що розрахована на один рік навчання, передбачала теоретичні, практичні заняття з вивчення та засвоєння основ педагогіки вищої школи. Заняття проводились викладачами педагогічних вишів області та фахівцями інституту раз на тиждень протягом шести годин. Ентузіастами цієї справи стали канд. пед. наук Г.В. Мухіна, канд. пед. наук, доцент Г.Г. Авдіянц. Навчання завершувалось комплексним іспитом. Свідоцтва про закінчення цієї школи отримали 60 молодих викладачів інституту. Така форма роботи з викладачами викликала неабияку зацікавленість не тільки у молодих викладачів. За власною ініціативою заняття у Школі молодого викладача відвідували й викладачі з певним педагогічним досвідом. Згодом вплив цього був відчутний у жвавих обговореннях відкритих занять, обміні досвідом між викладачами, появі у професійному спілкуванні колективу сучасних педагогічних термінів, оцінок ефективності педагогічних заходів.

Паралельно у напрямку сприяння якості освітньої діяльності працював Науково-дослідний центр психотренінгових технологій інституту. Програми психологічних тренінгів пройшли багато викладачів. Найбільш популярною виявилась авторська розробка працівників Центру В.О. Нестеренко, канд. психол. наук Г.О. Літвінової – програма «Імідж викладача». Результатом тренінгів за цією програмою стала здатність викладачів до адекватної об’єктивної самооцінки свого професійного рівня, визначення способів його вдосконалення.

Не залишались поза загальною стратегією перебудови освітньої діяльності й викладачі зі значним педагогічним досвідом. Для всього науково-педагогічного складу працювала річна програма підвищення кваліфікації, що складалась з трьох модулів: 1. Нормативно-правове забезпечення навчального процесу 2. Методика викладання. 3. ІТ у навчальному процесі. Поза вимогою обов’язковості відвідування цих занять у викладачів виявилась мотивація вивчення цього матеріалу, оскільки отриманні знання значно полегшували орієнтацію у навчальному матеріалі, його формах, включаючи електронні засоби навчання. Крім того, комплексне розуміння структури навчального процесу, засад його організації дозволило викладачам інституту кваліфіковано працювати у складі робочих груп, комісій, що створювались МВС України для виконання завдань формування стандартів освіти, вивчення діяльності окремих вищих навчальних закладів.

Окрема увага приділялась роботі з керівниками кафедр. Цією складною роботою успішно займались канд. філол. наук доцент Г.М. Глушкова, канд. філ. наук, доцент Г.О. Смактій  Раз на два місяці вони проводили з керівниками кафедр методичні семінари за тематикою у галузі педагогічної майстерності. Серед них такі: «Нетрадиційна лекція у сучасному університеті», «Вплив особистості викладача на ефективність навчально-виховного процесу в університеті», «Професійне самовдосконалення викладача ВНЗ очима завідувача кафедри». Семінари проводились у формі бесід, жвавих дискусій. Згодом вони набули популярності та керівники кафедр готувались до них як до бажаних очікуваних подій. У цих спілкуваннях керівники кафедр виявили багато схожих проблемних питань, що виникають у їх діяльності. Професійне спілкування під час семінарів надало багато рішень, орієнтирів у керівництві кафедр.

Актуалізація питань педагогіки вищої школи у діяльності колективу Донецького юридичного інституту об’єктивно вимагало визначення критеріїв оцінки якості навчальних занять. Такі критерії було розроблено канд. пед. наук Г.Г. Авдіянц  у методичних виданнях інституту «Лекція у вищій школі: теорія і практика» (2008 рік), «Современный семинар в высшей школе» (2009 рік). Такі критерії були сприйняті колективом педагогів інституту та стали корпоративними орієнтирами якості проведення навчальних занять в інституті.

Напрацювання досвіду об’єктивної оцінки діяльності викладача інституту, формування шляхів і способів вдосконалення його педагогічної майстерності дозволило провести протягом 2011-2012 років атестацію науково-педагогічного складу кафедр. Хоча подібна атестація і не передбачена законодавством, але вчена рада підтримала такий захід, результатам якого надавався рекомендаційних характер. Атестація проводилась ретельно, комісійно та за багатьма критеріями: від знання законодавства про освіту аж до вивчення ступеню застосування викладачем інноваційних технологій у професійній діяльності. Найголовніший результат такої атестації – ретельна підготовка до неї кожного викладача, його самооцінка, визначення напрямків самовдосконалення. Окремі викладачі за результатами такої атестації підвищені у посадах, були й випадки усвідомлення викладачами невідповідності займаній посаді та подання заяв на пониження у посаді (з доцента – на старшого викладача). Крім того, керівництво отримало фактично детальний професійний портрет кожного викладача.

Логічним продовженням заходів у напрямку підвищення педагогічної майстерності стали конкурси «Кращий викладач Донецького юридичного інституту». На жаль, тут не вдалося досягти значної активності. Приблизно третина кафедр інституту взагалі не подавали своїх працівників на конкурс, посилаючись на високі критерії та об’ємну роботу щодо підготовки викладача до участі у конкурсі. Втім, учасники конкурсів демонстрували неабиякі педагогічні новації. Неодноразовим переможцем інститутського конкурсу ставала канд. юрид. наук О.М. Мердова.

Результатом такого комплексу заходів стала системна робота викладачів щодо професійного, науково-педагогічного самовдосконалення. Це відобразилось на якості навчання студентів, курсантів, згуртованості науково-педагогічного колективу. Педагогічний потенціал викладачів реалізовано у багатьох публікаціях. Оволодіння викладачами сучасними інформаційними технологіями дозволило в екстремальних умовах 2014, 2015 років зберегти напрацьовані електронні підручники, методичні посібники, що послугували основою методичного забезпечення навчання студентів під час складного процесу передислокації та облаштування інституту у місті Кривий Ріг. Збережено та розвиваються більше ста дистанційних курсів з навчальних дисциплін, що реально застосовуються та певною мірою доповнюють фонд бібліотечної начальної літератури.

Найприємнішим свідченням результативності такої згуртованої роботи колективу Донецького юридичного інституту є добрі слова від наших нових студентів з гостинного Кривого Рогу та Дніпропетровської області, що приходиться чути під час навчальної роботи з ними: «У вас сильні, грамотні викладачі», «Не полишайте наше місто, ви тут потрібні», «Ми раді працювати з вами, нам вас не вистачало». Що може буте цінніше для вчителя за подяку від учня? Водночас це – віра в наш колектив, наші нові успіхи у справі життя науковців-педагогів Донецького юридичного інституту МВС України.

Доцент кафедри загальноправових дисциплін, кандидат юридичних наук, доцент

Пашутін В.В.

Real time web analytics, Heat map tracking