Т.Гоббс визначив групу як певну кількість людей, об'єднаних спільним інтересом або спільною справою. Класики соціології Е.Дюркгейм, Г.Тард, Г.Зімель, Л.Гумплович, Ч.Кулі, Ф.Тьонніс та інші звертаються до аналізу соціальної групи та здійснюють перші спроби створення соціологічної теорії груп у вигляді двох напрямів: у першому випадку проблема груп вирішувалася шляхом співвіднесення групових процесів з індивідуальними, а в другому – «визнанням існування певного «містичного групового зв’язку», що має незалежну «реальність саму по-собі».

Соціальна група – «сукупність людей, що мають загальну соціальну ознаку й виконують суспільно необхідну функцію в загальній структурі суспільного поділу праці й діяльності». Ян Щепанський окреслює соціальну групу як певну кількість осіб (не менше трьох), які пов’язані системою відносин, що регулюються соціальними інститутами, мають спільні цінності та певний принцип, що забезпечує їх відособлення від інших груп. Характерною рисою є завдання групи як цілого. Ян Щепанський акцентує, що на його думку, коло друзів може перетворитися на соціальну групу, якщо поставить перед собою певне завдання, наприклад, спільне проведення дозвілля. Що призведе до появи засобів реалізації мети, інституціоналізованих способів, форм контролю, системи оцінки виконання поставлених задач, нової системи відносин між членами об’єднання та потреби в їх інституціоналізованому регулюванні. Отже, виникне внутрішня організація та система контролю. А в подальшому і принципи відособлення: критерії прийому в члени групи. Ознакою соціальної групи постає її колективна воля – спільне прагнення реалізації завдань групи.

Відомо, що психологічні засоби організації розвитку групи позитивно впливають на динаміку її розвитку. Тож, науковий співробітник науково-дослідної лабораторії з проблемних питань правоохоронної діяльності ДЮІ МВС України Когут Олександра Олександрівна провела разом із курсантами ділову гру “Кораблеруйнування” К. Рудестама. Ділова гра допомагає сформувати професійну компетентність оперативно-слідчих працівників, розвинути певні психологічні навички. Сумісна ділова гра носить характер рольової взаємодії. З метою розвитку групового мислення  та вироблення навичок взаємодії, вміння прислуховуватися та поважати думку іншого у процесі тренінгу також було надано тлумачення таким соціальним поняттям, як “конформність”, “спілкування”, “колективне мислення”, “індивідуальне мислення”. Курсанти оцінили пріоритетність колективного мислення над індивідуальним.

Науково-дослідна лабораторія з проблемних питань правоохоронної діяльності ДЮІ МВС України