28 вересня 2017 року науково-дослідна лабораторія з проблемних питань правоохоронної діяльності ДЮІ МВС України розпочала практичні заняття з курсантами. Когут О.О. розробила програму психологічного тренінгу «Розвиток впевненої поведінки» для курсантів. Метою проведення тренінгу є: розвинути навички впевненої поведінки у курсантів.

Головними завданнями виступили наступні:

1)           Надати інформацію учасникам тренінгу на тему: «ознаки впевненої поведінки», навчити визначати три форми поведінки: впевнена, сором’язлива, агресивна;

2)           Навчити їх ефективно планувати свої зусилля та час, ставити адекватні цілі (конкретність, реалістичність цілей), навчити їх досягати цілі без втрат власних ресурсів;

3)           Розвинути вміння, орієнтовані на подолання виникаючих труднощів, на вибір конструктивних копінг-стратегій: спрямованість зусиль на раціональну оцінку виникаючих труднощів, а не на переживання невдач у досягненні мети;

4)           Розвинути гнучке мислення у курсантів: адекватна реакція на ситуації, що часто змінюються, швидка орієнтація в ситуаціях новизни та невизначеності, перегляд моделі поведінки, яка не приводить до бажаних результатів, вміння спілкуватися, змінити стиль спілкування, прийняття різних соціальних ролей;

5)           Спрямувати розвиток курсантів у соціально-орієнтоване русло. Навчити їх будувати конструктивні стосунки з іншими спрямовані «на людей», а не «від людей» чи «проти людей»; навчити навичкам побудови гармонійних стосунків із іншими, заснованими на взаємодовірі, взаєморозумінні, співпраці; спрямувати на пошук вирішення проблем, а не уникання невдач;

6)           Розвинути вміння керувати своїми емоціями та реакціями (вміння відкрито виражати свої почуття та емоції, готовність їх контролювати);

7)           Розвинути вміння бути наполегливим, досягати мети, не приносячи збитків іншим, уникати позиції жертви, вміння бути асертивним, відстоювати власні інтереси, успішно та творчо вирішувати конфліктні ситуації;

8)           Спрямувати поведінку курсантів на досягнення успіху, а не на уникнення невдач (вміння мислити позитивно, вміння вбачати позитивний результат власних дій);

9)           Спрямувати зусилля курсантів не на боротьбу з конкурентами, а на досягнення мети (змінити негативні звички на позитивні, відмовитися від негативного способу мислення, втілити принцип «краще боротись за щось, аніж проти чогось»);

10)      Спрямувати курсантів на подолання бар’єрів у спілкуванні;

11)      Підвищити самооцінку невпевнених у собі;

12)      Навчити їх методам раціонального переконання інших;

13)      Навчити студентів бути конгруентними (внутрішні емоції, переживання повинні відповідати зовнішньому вираженню);

14)      Закріпити нові стереотипи поведінки за допомогою зворотного зв’язку.

Тренінг складається із вправ, які відповідають закономірностям групової динаміки та поставленим завданням. Програма тренінгу складається із 12 занять по 1 год. Особливу роль у процесі проведення тренінгу ми відвели практичним завданням нетестового типу: відібрали найбільш відповідні вправи для розвитку впевненості курсантів. З огляду на те, що правила проведення тренінгу дозволяють нам гнучко застосовувати вправи різних тренінгових напрямів, ми включили їх до нашого списку:

1)       тренінг сенситивності заснований на вправах на самопізнання та пізнання інших, допомагає сформувати вміння внутрішньо-особистісного і міжособистісного характеру: уміння диференціювати власні почуття, емоції, переживання, інтерпретації, проекції, інтроєкції в середовищі одногрупників; Ю.Н. Ємельянов вважає, що завданнями тренінгу сенситивності є підвищення саморозуміння і розуміння інших, чуттєве розуміння інших та групових процесів пізнання локальної структури; розвиток поведінкових навичків; розвиток і вдосконалення здатності людей розуміти інших;

2)           тренінг креативності допомагає розвинути вміння застосовувати власні творчі можливості, знаходити вихід зі складних ситуацій, орієнтуватися в етапах розвитку творчого мислення, долати фрустрації;

3)           тренінг життєвих умінь допомагає навчитися мислити критично, самокеруванню, розвитку Я-концепції, міжособистісному спілкуванню, розвитку ідентичності, емоційного контролю та самопідтримки;

4)           рольовий тренінг допомагає в міжособистісній ідентифікації та спонукає виробленню ефективних комунікативних навичків;

5)           досягнути взаєморозуміння в спілкуванні допомагає тренінг партнерського спілкування і тренінг ділових переговорів.

Вправи, обрані нами відповідають етапам розвитку групової динаміки, за А. П. Федоровим та Є. Г. Ейдеміллєром:

Перший етап – етап залежності та орієнтації. Учасники намагаються зрозуміти, що повинно бути досягнуто в процесі тренінгу, що необхідно робити, щоб прийти до мети та розв’язати власні проблеми. Орієнтація на те, що можна очікувати від інших членів групи. На даному етапі переважає напруга, страх, тривожність. Ці емоції пов’язані з невизначеністю ситуації, недостатньою структурою в групі, викривленим поняттям саморозкриття та інших процесів, які будуть відбуватися. Члени колективу більш центровані на собі, тому вправи, які виконуються в парах, необхідні для зняття тривоги в спілкуванні. Відчуття групової згуртованості «Ми» ще не відбувається. Головною проблемою невизначеності на даному етапі є активна участь у формуванні цілей, планів і методів досягнення цих цілей. Ведучий допомагає учасникам тренінгу ставити та досягати цілі: короткочасні та довгочасні, особисті та групові.

Першими учасниками тренінгу стали курсанти 2 взводу. На початку тренінгу ведуча підняла тему й заохотила всіх до співбесіди: запропонувала учасникам включити асоціативне мислення та записати слова-асоціації до поняття «впевнена поведінка». Група розділилася на підгрупи, обрали лідерів та назви команд й плідно опрацювали такі теми як: «впевнена поведінка», тип поведінки агресивної особистості, сором’язливої особистості та впевненої в собі особистості. Для цього застосували такі критерії: оцінка шляху досягнення мети (за рахунок кого досягають бажаної мети), оцінка відношення до себе та до інших такої особистості (самооцінка, снобізм, егоїзм, самоприниження), описали особливості спілкування (висота, тембр голосу), стан (тривожність, самовпевненість, боязливість), які ознаки мають люди впевненої, агресивної, сором’язливо-пасивної поведінки (зовнішній вигляд, погляд, осанка, голос, як сидить, як розмовляють, як відстоюють свою позицію), чим відрізняються агресивні та сором’язливі люди (нахилом приписувати відповідальність за власну нездатність досягнути мети, екстернальним чи інтернальним локусом контролю, диференційованістю самосвідомості); які бар’єри впевненості ви знаєте (страх бути відхиленим, висміяним, занижена самооцінка, нераціональні переконання, надлишкове намагання зберігати шляхетність, відсутність навичків виражати свої почуття тощо).

Учасники тренінгу жваво обговорили тему, навчилися визначати впевнену поведінку та відрізняти невпевнену. Визначили роль і значення психології в діяльності поліцейського. Подальші заняття тривають.

к. психол. н., Когут Олександра Олександрівна