Війна застигла сім’ю Івана Казакова зненацька. Своє життя у рідному Донецьку він вирішив присвятити пошуку та затриманню злочинців. Після небезпечних вилазок та засад вдома на нього завжди чекала дружина з маленьким синочком. Тоді ще 27-річний оперуповноважений, який тільки-но розпочав кар’єру, не знав, що його місто потрапить під окупацію, що він буде одним з тих, хто вивезе зброю та бойовий прапор міліції Донецька у терористів з-під носа, що буде серед тих, кому з боями, але вдасться вирватися з захопленого Дебальцевого, а згодом за Указом Президента отримати державну нагороду.

Війна на сході України показала, хто дійсно був захисником, а хто тільки прикривався погонами. Іван був з тих 1812 правоохоронців, які залишилися вірними присязі, покинули своє звичне налагоджене життя та виїхали з окупованих населених пунктів Донецької області. Вони не знали, що на них чекає, не знали, куди їдуть і що мають робити далі. Знали тільки, що вони відстоюють.

Іван Казаков залишився вірним роботі, про яку колись мріяв, і сьогодні у званні капітана поліції працює на посаді т.в.о начальника відділу кримінальної поліції ГУНП в Донецькій області. Служба стала сімейною справою – разом із ним працює і його молодший брат Олексій.

Народився майбутній правоохоронець у Донецьку, але згодом сім’я переїхала до селища Тоненьке Ясинуватського району, де хлопець і закінчив загальноосвітню школу.

- Це була моя мрія – працювати у правоохоронних органах. Після закінчення школи тричі пробував поступати до інституту. На третій раз у 2007 році вступив до Донецького юридичного інституту на факультет кримінальної міліції, - розповідає Іван.

Після закінчення інституту в 2011 році пішов працювати до Ленінського райвідділу міліції м. Донецьк у карний розшук. Пропрацювавши рік, перевівся до Донецького міського управління у відділ майнових злочинів, де ніс службу до 2014 року.

- Коли почалася війна, бойові дії, дали наказ виїхати до Маріуполя. Там був створений зведений загін міліції, який складався з оперативників главку та Донецького міського управління. Мені та моєму братові запропонували туди вступити. Так розпочалася наша участь у проведенні антитерористичної операції, - згадує оперативник.

Потім були більше 15 відряджень до населених пунктів на лінії розмежування, які потерпали від артилерійських атак, забезпечення охорони громадського порядку на території Маріуполя та прилеглих населених пунктів й ризикована спецоперація, проведена за підтримки штабу АТО.

У листопаді 2014 року невеличка група найбільш підготовлених оперативників проникла на окуповану територію та вивезла зі «схрону поліції ДНР» арсенал зброї – більше 500 одиниць зброї і боєприпасів, яка була на озброєнні донецьких правоохоронців до окупації і яку терористи планували використовувати для диверсійних нападів. У прямому сенсі з-під носа окупантів правоохоронці вивезли й прапор, який було вручено Донецькому гарнізону міліції в 1946 році на честь визволення Донбасу від німецько-фашистських загарбників.

Бойовики були обурені, а молодий офіцер Казаков отримав першу нагороду – медаль «За відвагу» й продовжив нести службу в зоні проведення антитерористичної операції, одразу вирушивши у відрядження до Авдіївки.

Потім був лютий 2015 року. Дебальцеве.

- Я та інші оперативники главку були відряджені до Дебальцевого для здійснення охорони громадського порядку, евакуації дітей та затриманні коригувальника, який спрямовував артилерійський вогонь на місто. Спочатку ми потрапили до оперативного оточення. У ньому пробули 3-4 дня. Після цього місто повністю потрапило в оточення, неможливо були ані вийти, ані зайти до міста. Тоді, разом із місцевою міліцією, нас було 26, - розповідає Іван.

17 лютого вночі разом із 128-ю піхотною бригадою ВСУ Івану та його товаришам з боями вдалося вийти з оточення. Під час цього у голову був тяжко поранений правоохоронець Олександр Лаврушко. За кілька днів до того – вбитий очільник міліції Дебальцевого Євген Юханов.

У травні 2016 року Іван Казаков та троє інших офіцерів, які несли службу у Дебальцевому, Указом Президента України були нагороджені орденом «За мужність» ІІІ-го ступеня.

Наразі Іван продовжує працювати у кримінальній поліції і нести службу в зоні проведення антитерористичної операції. Нещодавно вкотре повернувся з Авдіївки. А 13 жовтня, напередодні Дня захисника, він відвідав маріупольську школу №31. Бойовий офіцер розповів малечі, як сьогодні працюють правоохоронці, як живуть діти на лінії розмежування, та показав фільм, підготовлений поліцією Донеччини, - «Діти в зоні АТО».

Як і до війни, вдома на нього чекає дружина та 8-річний син, які разом із батьком виїхали з окупованого Донецька. А нещодавно їхня сім’я правоохоронців стала ще більшою – молодший брат Олексій одружився і так само став батьком чудової дівчинки.

Відділ комунікації поліції Донецької області