Психологічна робота науково-дослідної лабораторії з проблемних питань правоохоронної діяльності ДЮІ МВС України триває |
Однією з інноваційних форм управління організаціями є управління командами. Сучасні науковці навіть виокремлюють самостійний напрямок — командний менеджмент. Найбільш освічені та успішні організації спрямовують свій розвиток структури й політики на формування управлінських команд, а не на окремих працівників. Провідний фахівець в галузі організаційної психології Людмила Миколаївна Карамушка зазначила, що складність завдань, поставлених сьогодні перед людством, потребує об'єднання людських ресурсів, необхідність їх згуртованості та взаємопідтримки при розв'язанні різних професійних ситуацій. У разі надзвичайних ситуацій залучають команди-рятівники, у спортивних змаганнях перемагає “командний дух”, у зоні бойових дій в екстремальній ситуації діють всі як “один кулак”, а згуртована команда професійних управлінців може зробити свою компанію кращою поміж кращих. Сутнісними характеристиками команди є: спільна мета, яка не тільки усвідомлюється всіма членами команди, а й приймається ними на емоційному рівні; спільна мета діяльності команди має узгоджуватися із власними потребами, інтересами членів команди, тобто прийматися на мотиваційному рівні. На відміну від команди звичайна робоча група характеризується наступними ознаками: наявність не загальної мети, а сукупність індивідуальних цілей; цілі затверджені формально, але не прийняті на емоційному рівні, спільна мета групи не співпадає із власними інтересами членів команди. Командний стиль організації характеризується й специфічними особливостями взаємодії працівників: колективна діяльність заради досягнення спільної мети, діловитість спілкування, активність та особиста відповідальність кожного за результати діяльності команди, взаємовідповідальність та взаємозвітність команди; партнерство, взаємопідтримка, взаємозбагачення; створення умов для особистісного і професійного розвитку членів команди, індивідуальної самореалізації; взаємодовіра один до одного; прояв гуманізму і толерантності (поблажливе відношення до недоліків інших). У команді спільні взаємодії здебільшого визначаються членами команди, а не задаються зовні; дотримання принципів взаємодії внутрішньомотивоване, а не зовні спеціальними санкціями; взаємодія є партнерською, а не формально-функціональною; ролі в команді задаються зсередини з урахуванням мети, індивідуальних особливостей членів команди, а не зовні; ролі взаємодіють на основі принципу взаємодоповнення, а не формально; рольова ієрархія відсутня або є дуже простою, не жорсткою; керівник є лідером групи, а не просто виконавець формально-адміністративних функцій; входження нових членів у команду є не формальним, а повинно відповідати очікуванням її членів, відповідати меті діяльності команди. Командна робота спрямована на досягнення статусу “конкурентноздатної команди”, яка складається із “конкурентноздатних особистостей”. Конкурент — самодостатня особистість (група, організація), яка на вищому професійному рівні робить свою справу, самозростає над собою, дотримуючись етичних норм поведінки: не доводить свою першість, не самостверджується за рахунок приниження іншого. Вона прагне постійно розвиватись, має власне професійне обличчя, легко адаптується, вміє себе презентувати, енергійна, толерантна, творча, наполеглива, порядна, конструктивно мисляча. З урахуванням цього науково-дослідна лабораторія з проблемних питань правоохоронної діяльності ДЮІ МВС України провела ряд тренінгів-семінарів на тему: “Формування сприятливого соціально-психологічного клімату в організації”, “Згуртований колектив та моє майбутнє в організації” й діагностику “Стиля керівництва” підрозділами освітньої організації за методикою Р.Блейка та Дж.Мутон. Методика надає можливість діагностувати різні стилі керівництва: диктаторський або “авторитет-підкорення”; демократичний або “будинок відпочинку”; маніпулятивний або “компроміс”; пасивний або “страх перед бідністю”, організаційний або “команда”. Стиль “команда” є найкращим, адже керівник орієнтується на досягнення мети діяльності та приділяє значну увагу взаємовідношенням із колегами, підлеглими, зокрема налагодження позитивного психологічного клімату організації. Останній в свою чергу поділяється на такі складові як: умови праці, стиль керування, рівень конфліктності, рівень задоволеності працею та самореалізація власних здібностей, взаємовідношення з колегами, зі студентами, самооцінка. Врахування даних про СПК (соціально-психологічний клімат) допомагає керівникам освітніх організацій сформувати командний стиль роботи. Тренінги тривають.
Науково-дослідна лабораторія з проблемних питань правоохоронної діяльності ДЮІ МВС України
|