Відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 29.09.2016 № 1166 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства щодо присвоєння вчених звань і присудження наукових ступенів» доценту кафедри загально-правових дисциплін Туренку Олегу Станіславовичу присуджено науковий ступінь доктора філософських наук зі спеціальності 09.00.03 – Соціальна філософія та філософія історії.

Туренко Олег Станіславович закінчив Донецький державний університет за спеціальністю «Історія». У 2004 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філософських наук на тему: «Страх як соціально-філософський феномен (ґенеза і функції)» за спеціальністю 09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії.

З 2006 року Олег Станіславович працює у Донецькому юридичному інституту МВС України.

2006-2009 роки – старший викладач кафедри теорії та історії держави і права Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка.

2009-2015 роки – доцент кафедри теорії та історії держави і права Донецького юридичного інституту МВС України.

З 2015 року по теперішній час – доцент кафедри загально-правових дисциплін Донецького юридичного інституту МВС України

Над дисертацією за темою «Пошук смислів сумісності індивідуального й колективного: соціально-філософський досвід Середньовіччя» почав працювати з 2009 року, яку успішно захистив 31 травня 2016 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.456.01 в Інституті вищої освіти Національної академії педагогічних наук України. Роботу було виконано в Центрі гуманітарної освіти Національної академії наук України.

Дослідження є спробою соціально-філософської реконструкції ціннісних смислів сумісності індивідуального й колективного в добу західного Середньовіччя, яке надає теоретичну можливість розв’язання кризових явищ сьогодення. Автор відтворює соціальний досвід і світоглядні елементи «картини світу», форми суспільної консолідації доби. Ключовий висновок полягає в тому, що трансцендентно-ідеальні образи християнства були формоутворюючими смислами Середньовічної цивілізації, мотиваціями, що ставали ідеями благої дійсності, універсальними реаліями мислення, основами соціальної солідарності.

Смислова конструкція Середньовіччя отримала чітку ієрархічно-тотальну форму. У ній щоденно-тривіальні смисли сумісного життя спільноти й індивідів були залученні в абсолютне значення і осягались як ієрархічна цілісність. Умоглядні елементи смислової конструкції (закон, страх, мир, чесноти, церква, гріх) гармонізували полярність інтересів індивідуального і колективного, консолідували мету та форми суспільного життя. Соціально-філософський досвід знайдення смислів сумісності індивідуального і колективного утвердив новий тип особистості, який осягнув своє право на власне вдосконалення і трансформацію реальності, а колективне осмислювало себе як єдина християнська спільність.

Вчена рада, ректорат та увесь науково-педагогічний склад інституту щиро вітає Олега Станіславовича з присудженням наукового ступеня доктора філософських наук та бажає подальших успіхів на ниві науково-педагогічної діяльності!

Відділ організації наукової роботи ДЮІ МВС України