Ректор Донецького юридичного інституту МВС України професор Бесчастний Віктор Миколайович дав інтерв’ю керівнику проекту 0629.com.ua Анні Романенко (м. Маріуполя), про життєдіяльність закладу вищої освіти, його здобутки та перспективи розвитку.

Що коли переміщеною є не одна особа, а цілий виш?  

Саме з цього питання розпочалося інтерв’ю. Донецький юридичний інститут до війни був кращим вузом правової спрямованості в регіоні і одним з кращих - в країні. Сучасна навчальна база, науково-дослідний центр, лабораторія, тренувальний полігон тощо. Все це залишилося в Донецьку. У 2014 році виш виїхав на контрольовану України територію - спочатку в Маріуполь, а згодом до Кривого Рогу та знову - в Маріуполь.

І ось зараз виш-переселенець живе і працює на два міста, в двох областях. Чому така складна траєкторія руху, що втратив, а що придбав вуз, як розвивається далеко від малої батьківщини, і чому не хоче позбавлятися від приставки «переселенець». Про це зазначив ректор ДЮІ Віктор Бесчастний.

Безумовно, виш-переселенець в сучасному світі звучить не дуже. Але саме ця приставка зараз, в складний період відтворення інституту на новому місці, допомагає нам жити і розвиватися. Якби не була визначена суть терміна «виш-переселенець», нам би було набагато складніше відстояти свою сутність, довести своє призначення. Свого часу  ми ініціювали, щоб таке поняття було введено. Це забезпечує нам щадне ставлення в плані збереження матеріальної бази, еліти вишу. Адже ми багатьох своїх втратили в 2014 році тільки тому, що люди були не готові миритися з побутовими, матеріальними труднощами і складнощами. Де ми будемо працювати, чи буде у нас контингент студентів і курсантів, як ми будемо позиціонувати себе тощо.  З цими питання турбувалися мої колеги. І у мене не було на них відповіді.

Ми втратили свою батьківщину - то місце, де вчилися, створювалися, розвивалися, працювали, то місце, де вищий навчальний заклад відбудувався. І найголовніше - де формувався людський, кадровий потенціал.

На момент створення вишу у нас не було жодного наукового співробітника з науковим ступенем. Станом на липень 2014 року в ДЮІ було 6 факультетів, 22 кафедри, науково-дослідний центр і лабораторія, 635 співробітників, з них - 273 атестованих по штату, 23 доктора наук, з них 15 докторів юридичних наук, 152 кандидата наук, з них 109 юридичних наук, 12 професорів і 74 доцента.

Зберегли не всіх. Сказати, що частина наших співробітників підтримувала ті події, які відбуваються в Донецьку - ні, це не так. Люди просто запитували, що з нами буде, і коли ми повернемося додому.

У 2014 році весь колектив ДЮІ приїхав до Маріуполя. Спочатку було так. А потім в силу обставин кожен для себе визначався, чи зможе він так жити. Ті, хто не бачив своєї успішності тут, в ДЮІ, хто не розумів, як буде розвиватися навчальний заклад, вони поїхали. Залишилися ті, хто вірив в виш – з вірою та теплотою згадував  ректор Віктор Бесчастний.

Подальший розвиток та життя вишу-переселенця і чому для майбутніх абітурієнтів обирати слід саме цей навчальний заклад - ознайомитися з повним текстом інтерв'ю можна за посланням:

 

Відділ комунікації та міжнародних зв’язків

ДЮІ МВС України