Офіційна пошта        postmaster@dli.donetsk.ua

Телефон приймальної ректора   (0564) 94-70-21

В вас мудрість вічна і любов жива...

А хтось же вас народжував, слова,

Хтось ті суцвіття звуків винаходив,

Що стали потім мовами народів.

Станіслав Тельнюк

24 травня в православному середовищі відзначається День пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – День слов’янської писемності і культури. Чому – начебто відомо багатьом, мовляв, брати придумали той самий алфавіт, яким ми користуємося зараз в українській та російській мовах. Дехто може навіть назвати іконографію святих – поважні мудрі старці з сувоєм, на якому видно знайомі обриси букв. Традиційне зображення обох фігур з книгами або сувоями досить спірне, оскільки існує думка, що науковою роботою займався тільки молодший брат – Кирило, а Мефодій завідував організаційними питаннями і проповідницькою діяльністю. До слова, Кирило за життя не був відомий під цим ім’ям. Він отримав його, прийнявши схиму незадовго до смерті у 869 році, а створення абетки прийнято датувати 863 роком. Звали вченого Костянтином на прізвисько Філософ, що явно вказувало на рід його занять. Згідно з житієм, він знав кілька мов і працював над перекладами.

Традиція називати сучасний алфавіт частини слов’янських мов кирилицею – цікаве непорозуміння. Відповідно до безлічі досліджень, Кирило, він же Костянтин, розробив глаголицю – теж слов’янський алфавіт, але який прижився лише у частини хорватів, і то до Другої світової війни.

Причина очевидна: мовою науки і православних богослужінь була грецька. Кирилиця на 70% повторює накреслення грецьких літер. Глаголиця не схожа на жодну європейську писемність і тому не закріпилася. Розробку накреслення кириличних символів нині приписують учневі Кирила Клименту Охридському, проте він використовував систему фонем (звуків) слов’янських мов, виділену попередником.

Брати займалися складанням азбуки для освіти слов’янських народів – від болгар до русичів – за допомогою перекладів Біблії на рідні їм мови. А християнство і зокрема Святе Письмо – невід’ємна частина культурного коду сучасних слов’ян.

Як саме виникла літературно-писемна традиція Кирила та Мефодія, які цікавинки назбирала наша українська мова, що її відрізняє від інших слов’янських мов – про це та багато іншого розкажуть книжкові виставки «Святі Кирило і Мефодій – творці слов’янської писемності» та «Свята слов’янська мова». Представлені на виставці  книги та публікації з періодичних видань,будуть цікавими й корисними для відвідувачів, адже вони висвітлюють  історичні аспекти внеску братів Кирила та Мефодія в історію освіти, культури слов’янських народів та розвитку писемності, з’ясовують витоки нашої мови, її місце серед інших слов’янських мов, виховують повагу до історичного минулого, почуття поваги до слов’янських учителів, інтерес до вивчення мов і культур.

В День пам’яті Кирила і Мефодія – вчених-філологів і вчителів словесності щиро вітаємо із черговим професійним святом!

  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 06
  • 01
  • 02
  • 03
  • 04
  • 05
  • 06

Колектив загальної бібліотеки  ДЮІ