Донецький юридичний інститут МВС України
Головна сторінка Всі новини 7 липня - Івана Купала
Офіційні сторінки ДЮІ у соціальних мережах
facebook twitter
youtube instagram
Статистика відвідувань


72.6%Ukraine Ukraine
4.6%United States United States
4.6%Kuwait Kuwait
3.2%United Kingdom United Kingdom
2.6%Russian Federation Russian Federation
2.2%Italy Italy
2.1%France France
1.4%Poland Poland
1%Germany Germany
0.7%Turkey Turkey

Сьогодні: 403
Вчора: 1604
Цього тижня: 6219
Минулого тижня: 8414
Цього місяця: 17104
Минулого місяця: 16701
Всього: 1380979


7 липня - Івана Купала

Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало, або Купайло, що з часом, після прийняття християнства, деякою мірою трансформувалося в церковне свято.

Йдеться про народження Івана Хрестителя, яке святкується церквою 7 липня, або 24 червня за старим календарем. Після поширення християнства давнє народне свято Купала, в результаті «християнського нашарування», почало називатися святом Івана Купала, а в окремих місцевостях побутували навіть такі назви, як Іванець, на Буковині – Іван Лопушник.

Що не можна робити на Івана Купала

На Івана Купала, згідно з віруваннями наших предків, прокидається лісова нечисть – відьми, змії, водяники, русалки, перевертні, – тому всю ніч не можна спати. Не можна й купатися, адже водяник або ж русалка можуть затягнути у воду. Особливо варто триматися подалі від води вагітним, дітям та старим. Водяна нечисть може нашкодити слабким організмам цих людей.

У цей час краще нічого не віддавати, не продавати і не позичати. В іншому випадку родина може збідніти. Якщо знайдете на дорозі гроші – навіть велику суму – ні в якому разі не можна їх брати.

Традиції та обряди святкування

Здавна, в цю ніч прийнято шукати міфічний цвіт папороті. В такий магічний час рослини набирали чарівних, лікувальних та цілющих властивостей. Лише в Купальську ніч на папороті розцвітала чарівна вогняна квітка щастя – кочедижник. Наші прабабусі вважали, хто зірве цю квітку, той усе на світі знатиме, дістане без труднощів усі скарби, причарує найкращу дівчину чи парубка, матиме найвищий урожай, не боятиметься лихих сил, матиме чудодійну силу робити все тією рукою, яка зірвала квітку щастя.

Також, дівчата в таке свято плели вінки, які пускали по воді. За традицією потрібно було назбирати 12 різних видів рослин і з них зробити вінок. Якщо він потоне - дівчина не вийде заміж в цьому році; якщо відплив від берега - наречений ходить зовсім близько.

А як тільки сонце сідало, молодь розпалювала величезне багаття і пари, тримаючись за руки, стрибали через нього. Якщо молоді люди "подолали перешкоду" не розтуляючи рук, значить судилося їм бути разом, навпаки - пара скоро розлучиться. А ще, вважалося: хто стрибне вище всіх над багаттям, той буде найщасливішим.

Традиція палити багаття в ніч на Івана Купала з 6 на 7 липня сягає своїм корінням в язичницьке минуле і пов'язана з літнім сонцестоянням. Світловий день ставав все менше, чим охоче користувалися темні сили. І щоб відігнати різного роду нечисть, люди виходили на масові гуляння навколо багать.

Святкування Івана Купала в різних регіонах України

На Волині, Поділлі, Правобережному Поліссі за Купала брали гілку груші, сосни, верби чи берези з трьома галузками. Середня була «головою», а дві бокові — «руками». На «голову» чіпляли вінок, обвивали її намистом, на «руки» вішали стрічки, прив’язували квіти, а подекуди й бублички, пряники, «горішки». Перед тим, як Купалу топити, гілку розбирали.

У гуляннях брали участь лише неодружені парубки та дівчата, але збиралися до річки всім селом. Молодиці й чоловіки приносили вареники, варяниці, пиво, горілку, частувалися самі й пригощали молодь. Заборона дорослим (одруженим) брати участь у купальських розвагах може пояснюватися тим, що ці гуляння мали виразний шлюбний характер. Дівчата й хлопці приглядали собі пару і починали зустрічатися до осінніх весіль.

На Полтавщині віддавали перевагу Марені з вишневої гілки, на Слобожанщині — з клена, на Житомирщині — з груші або сосни. Дівчата плели вінки з м’яти, меліси, рути, любистку, божого деревця, чебрецю, васильків, резеди та інших запашних трав. Іноді робили солом’яного Купайла, вбирали його у квіти й стрічки, саджали під Марену і топили разом із нею. Там же, на Полтавщині, замість дерев’яної Марени майстрували Мару з соломи, а замість багаття використовували величезну купу кропиви. Так само використовували кропиву і на півночі Чернігівщини.

На Поліссі на Івана жінки вдосвіта збирали звіробій, м’яту, чебрець тощо не лише для людей, а й для корів. Потім, коли пекли хліб, робили маленьку «першеньку» паляничку. Вийнявши її з печі, розламували на дві частини, вкладали між половинок цілющі трави, з’єднували і залишали на застеленому травою столі охолоджуватися. Потім цим хлібом із травою «заправляли» худобу, щоб корови давали багато молока.

Група комунікації ДЮІ
(за матеріалами електронних ЗМІ)

 
ПРИЙМАЛЬНА КОМІСІЯ

Телефони:
067 914 74 54
067 318 80 76
099 956 31 08

Електронна пошта:
vstup.dui@i.ua

Графік роботи:
щоденно з 9:00-18:00
вихідні з 9:00-14:00

Телефони гарячої лінії МОН України:
Вступ
044 287 89 29
0 800 50 44 25
Вища освіта
044 481 32 67
044 481 32 63

Нашi контакти:

м. Кривий Ріг,
вул. Степана Тільги, 21
вул. Співдружності, 92а

Телефони:
067 914 74 54
067 318 80 76
099 956 31 08

м.Маріуполь,
просп.Будівельників, 145

Телефони:
050 035 05 53
096 032 70 72

Електрона пошта:

postmaster@dli.donetsk.ua

Напиши листа ректорові
Пошта ректора
Електронна скринька довіри
JoomlaWatch 1.2.12 - Joomla Monitor and Live Stats by Matej Koval