Вміння ефективної комунікації є важливим в епоху розвитку інформаційно-комунікативного суспільства. Комунікація як змістовна характеристика соціальної взаємодії характеризує структуру міжособистісних і ділових зв’язків між людьми, особливості обміну інформацією у людському спілкуванні. У комунікативних актах реалізуються управлінська, інформативна, експресивна (пробудження емоційних переживань) і фактична (пов’язана з установленням контактів) функції.

Психологічні тренінги зі службовцями практичних підрозділів Національної поліції в Донецькому юридичному інституті тривають. 7 травня 2018 року старший психолог СКЗ КВП ГУНП в Дніпропетровській області, підполковник поліції Кендиш Олена та науковий співробітник НДЛ ПППД ДЮІ МВС України, кандидат психологічних наук Когут Олександра провели тренінгові заняття в рамках більш широкої теми: «Імідж працівників відділення кадрового забезпечення».

Учасники жваво обговорювали питання пов’язані з актом спілкування – це взаємодія, передача інформації та сприйняття реципієнтом одне одного і інформації, взаємовплив, взаєморозуміння, співпереживання. Вони вчилися розрізняти три функції спілкування: комунікативну, інтерактивну і перцептивну. Засвоїли ефективність взаємодії: комунікативної компетентності – вміння встановлювати і підтримувати необхідні контакти з людьми, володіння знаннями, вміннями й навичками, які забезпечують успішне протікання комунікативних процесів в різних ситуаціях. На думку Л. Лепихової, комунікативна компетентність особистості сприяє успіхові в будь-яких сферах життєдіяльності і доповнює всі інші види компетентності особистості. Вона виступає одним із видів життєвої компетентності, яка відрізняється від звичних понять «життєвий досвід» і «життєва обізнаність» своєю цілеспрямованістю на досягнення життєвого успіху на основі свідомого нагромадження певних знань та їхнього застосування у житті. Л. Орбан-Лембрик під комунікативною компетентністю особистості розуміє сукупність комунікативних, перцептивних та інтерактивних знань, які дозволяють індивідові орієнтуватися в соціальних ситуаціях, міжособистісних відносинах, приймати оптимальні рішення та досягати певних цілей. Від рівня сформованості комунікативної компетентності особистості, що є основою успішної побудови міжособистісних стосунків, ефективності спілкування в суспільстві, залежить її життєва успішність. Комунікативна компетентність як знання норм і правил спілкування, володіння її технологією є складовою соціально-психологічної компетентності. Комунікативна компетентність визначає якість спілкування особистості та включає такі складові як комунікативні властивості особистості, що характеризують розвиток потреби у спілкуванні, ставлення до способу спілкування та комунікативні здібності – здатність володіти ініціативою в спілкуванні, виявляти активність, емоційно відгукуватися на стан партнерів із спілкування, формулювати і реалізовувати індивідуальну програму спілкування.

Також учасники тренінгу засвоювали правила самоподачі (самопрезентації), які визначають індивідуальний успіх окремих учасників спілкування. Ввічливість – поводження з людьми, яке враховує потребу бути оціненими та захищеними; притримання правил пристойності, чемності, відважності, тактичності, делікатності.

Цікавими та корисними були вправи на розвиток взаємодії, за Джоунс і Джерард: псевдо-відповідний – коли жоден із партнерів не реагує на іншого, кожен із учасників має своє бачення ситуації, свій внутрішній план, який наслідує (взаємодія на офіційних церемоніях, в іграх, привітання в іграх, в зустрічах); асиметрично-відповідний – такий вид взаємодії, коли тільки один із учасників має план дії, коли інший може тільки реагувати на дії першого, маючи дуже мало можливостей для прояву власної ініціативи (викладання, інтерв’ю); реактивно-відповідний – кожен із учасників реагує на останні рухи іншого, не маючи плану взаємодії, як в спонтанному діалозі, де партнери постійно перескакують з однієї теми на іншу, таке спілкування обмежується правилами взаємодії, прийнятими у суспільстві, які диктуються даною ситуацією; взаємно-відповідний  ‒ підрозуміває наявність мети і плану у кожного із партнерів та реакцій один на одного (переговори або наукові дискусії).

Психологи Стейнберг і Міллер аналізуючи взаємодію з подібних позицій виокремили два вида орієнтації учасників: орієнтація на домінування і на порозуміння. Орієнтація на домінування включає намагання контролювати, керувати ситуацією, поведінкою інших, домінування над іншими пов’язане з наслідуванням своїх цілей, не пов’язаних з метою прямо. Орієнтація на розуміння включає бажання зрозуміти ситуацію і поведінку інших, пов’язана з бажанням краще взаємодіяти та уникати конфліктів, з уявленнями про рівність партнерів та необхідності досягнення взаємного задоволення.

Перцептивна сторона спілкування – це така характеристика, у ході якої встановлюється взаємосприйняття та взаєморозуміння партнерів спілкування: «Як я сприймаю партнера по взаємодії?» також зайняла актуальне місце в темі дня. Учасники мали можливість пізнати особистісні особливості один одного в неробочих умовах. Будь-який процес сприйняття соціально детермінований. У кожного існує власний образ партнера, і він може не відповідати реальному образу. Механізмами спілкування є: ідентифікація; емпатія – співчуваюча ідентифікація, зрозуміти іншого – поставити себе на його позицію (ототожнюю і співчуваю). Учасники тренінгу вчилися спілкуванню в різних рольових позиціях – прийняття доказів, позицій, аргументів іншого, але не відмовляючись від власної позиції. За створених умов добре розвивається рефлексія – багатомірне відображення мого образу іншим та як я відображаю це.

Чи можемо ми побудувати точність сприйняття у міжособистісних стосунках образу іншого? Точність через особистісні тести обмежений, оскільки немає тестів, що відповідають всім випадкам життя. Система експертних оцінок – метод, який допомагає описати образ іншої людини. Експертами можуть бути інші, але експертні оцінки також не гарантують точності сприйняття. Зворотній зв'язок теж не дуже надійний спосіб. Немає способів надійних, але парадокс полягає в тому, що виміряти реальність сприйняття неможливо, але психологи застосовують методи, які підвищують точність сприйняття. Як підвищити спосіб сприйняття? Дані питання також було актуалізовано в процесі тренінгових занять.

Вдалої вам комунікації, ефективної взаємодії, точності в сприйнятті реальності, комунікативної компетентності.

НДЛ ПППД ДЮІ МВС України