Інтелект – це пристрасть

Рене Декарт

Креативність – це інтелект, що розважається

Альберт Ейнштейн

Останнім часом вищі навчальні заклади все частіше шукають шляхи забезпечення інноваційності процесу навчання. І це не дивно, адже світ стрімко змінюється, формуючи нові виклики, висуваючи нові вимоги до фахівців. Але змінюється не тільки час і простір, змінюються й покоління, народжені в епоху швидких змін, глобалізації, віртуалізації тощо.

Згідно з популярною теорією поколінь Вільяма Штрауса та Ніла Хоува, сьогодні здобувачами освіти є представники так званого «покоління Z» - молоді люди, що виросли в епоху цифрових технологій і розквіту соціальних медіа. Вони не пам’ятають часу без Інтернет у безпосередньому доступі й не вважають за потрібне накопичувати інформацію, адже її навколо них надто багато. Їм важко концентрувати увагу й запам’ятовувати, мотивувати їх складно, низькі результати їх цілком задовольняють.

Тому провідні педагоги шукають дієві технології навчання нового покоління, точки дотику, які дадуть змогу розвивати інтелект і креативність вихованців, дієві напрями пошуку й створенні інновацій.

Не лишились осторонь проблеми формування сучасного конкурентоспроможного фахівця нового покоління й викладачі кафедри соціально-гуманітарних дисциплін – доценти Новікова О.О. та Пономаренко К.В. Нові ідеї для роботи вони черпали на майстер-класі «Лінгвосинергетика як новий напрям філологічних студій», який відбувся 27 березня 2018 року в м. Києві.

Термін «синергетика» ввів у 1969 р. професор Герман Гакен. На його думку, синергетика займається вивченням систем, що складаються з великої кількості частин, компонент або підсистем, які взаємодіють між собою тим чи іншим способом. Г. Гакен мав на увазі два його смисли. Перший смисл стосувався виникнення нових властивостей у цілого, яке складається з об’єктів, що взаємодіють між собою. Ці системні риси і властивості виникають тільки в єдності та взаємозв’язку елементів системи й не притаманні як самим елементам, так і окремим їх угрупуванням. Другий смисл терміна «синергетика» відображав, за Гакеном, необхідність співпраці фахівців з різних галузей знань для розробки синергетичного підходу до організації дослідження складних систем.

Складною, динамічною системою, яка самоорганізується, є і мова. На цій підставі виявлені в теорії синергетики закономірності екстраполюють у сферу мови і комунікації.

Тож лінгвосинергетику варто розглядати як інтеграцію мовних і позамовних знань, їх перетин і переплетіння, що породжує додатковий ефект глибокого пізнання світу крізь слово.

Особливо цікавий цей напрям тим, що дає змогу привернути увагу здобувачів освіти до лінгвістичних дисциплін на різноплановому фаховому матеріалі.

А загальними рекомендаціями для роботи з представниками покоління Z є такі: розбивати великі завдання на дрібні «підзавдання»; дбати про цікавість, креатив, елемент гри; створювати групи, «бесіди» в інтернет-просторі, розміщувати там те, що спонукатиме до обговорення навчання; застосовувати дистанційне навчання, формулювати алгоритми дій, які вони можуть змінювати й удосконалювати.

Методичні «лайфхаки» з лінгвосинергетики обов’язково стануть у пригоді в практиці викладання мовних дисциплін у Донецькому юридичному інституті МВС України, зокрема в межах курсів «Судова риторика», «Удосконалення мовної компетентності юриста», «Ефективна комунікація» тощо, адже дають змогу інтегрувати лінгвістичні, юридичні й психологічні компоненти знання в цікавій та доступній формі.

З повагою

кафедра соціально-гуманітарних дисциплін