Велика Вiтчизняна вiйна - це бiль нашого народу. 22 червня 1941 року гiтлерiвська Нiмеччина напала на СРСР.  Жителi Кривого Рога, як i всi радянськi люди, з болем сприйняли цю звiстку. Тисячi гiрникiв та металургiв подавали заяви про відправку на фронт добровольцями. В мiстi почалося формування народного ополчення, винищувальних батальйонiв. На заводах виготовлялася й ремонтувалася бойова технiка. З наближенням фронту було органiзовано евакуювання на схiд технiки, матерiалiв та iнших коштовностей. Майже 20 тисяч мешканцiв Кривого Рога вступили до лав народного ополчення. Навкруги мiста зводилися лiнiї оборони, де працювали в основному жiнки й пiдлiтки. Його оточували протитанковi рви, траншеї та iншi фронтовi споруди. Нiмецько-фашистсъка авiацiя дуже часто здiйснювала нальоти на Криворiжжя, що приводило до загибелi мирних жителiв.

14 серпня 1941 року в Кривий Рiг вдерлися фашисти. Вони відразу ж приступили до органiзацiї місцевої влади - міської управи, полiцiї, бiржi праці, жандармерiї.

Тяжкi бої за визволення Криворіжжя вiдбувалися в два етапи. Перший розпочався у жовтнi 1943 року, коли вiйська 37-ї армiї пiд керiвництвом генерал-лейтенанта М. М. Шарохiна i гвардiйцi 5 -ї танкової армiї генерал - лейтенанта П. О. Ротмiстрова вийшли на пiдступи до Кривого Рога. Окремi танковi пiдрозділи з десантом піхоти 23 жовтня прорвалися до мiста. Однак, через те, що ворогу вдалося вiдрiзати їх вiд основних сил, вони змушенi були з боями відійти. Про напруження боїв у цi днi говорять такi факти. Проти наступаючих радянських вiйськ фашисти зосередили 100 бомбардувальникiв, якi робили по 750-850 бойових вильотiв щодня. Звiльнити Криворiжжя пiд час жовтневого наступу не вдалося, але результати цих боїв вражали. Було знищено 6 фашистських дивiзiй, 750 танкiв та самохiдних гармат, бiльше 800 гармат i мiнометiв, вбито або поранено 112,5 тисячi солдат i офiцерiв противника. Гiтлерiвцi намагалися будь-що втримати Кривбас, якому надавалося особливе значення.

У сiчнi 1944 року з Криворiзько-Нiкопольської операції почався другий етап визволення Криворiжжя. Головний удар наносив 3-й український фронт. 17 лютого вiйська стали наближатися до мiста. 46-а армiя вибивала фашистiв з пiвденного сходу, 37-а наступала з пiвнiчного сходу. Наступати доводилося в дуже важких умовах. Глибина оборони ворога дорiвнювала п’яти кілометрам. Усе, що можна було пристосувати до вогневих точок, було перетворено на фортецi. Крiм того, заважали ще бездорiжжя й густi снiгопади. Технiка не могла рухатися по таких шляхах, а люди йшли. Не вистачало патронiв i снарядiв, тому для постачання фронту використовувалися лiтаки, з яких знiмали все озброєння для максимального полегшення. Багатоденнi бої точилися за Зелене мiсто, територію металургiйного заводу та Соцмiсто.  У самому Соцмiсті бої тривали протягом п’яти годин. В результаті запеклих боїв були звiльненi станцiї Радушна, Мишурин Рiг, коксохімзавод. Дуже важко було на лiнiї Олександрiвка - Златоустiвка.

У визволеннi Кривого Рога брали участь також 37-а стрiлецька дивiзiя i 8-а гвардiйська армiя генерала В. І. Чуйкова, героя Сталiнграда. Саме цi вiйська звiльняли пiвнiчну групу рудникiв. Пiд час боїв за селище Iнгулець гiтлерiвцi нанесли контрудар у фланг радянським вiйськам. Проти ворога виступив артилерiйський дивiзiон капiтана В. В. Іванова. Декiлька разiв фашисти намагалися знищити дивiзiон, направляючи на нього велику кiлъкiсть танкiв i пiхоти. Але радянськi воїни не залишили свої позицiї i всi загинули. Це сталося за три днi до визволення Кривого Рога. Пiд час боїв за Криворiжжя були повнiстю знищенi 22 дивiзiї, бригади, полки та окремi батальйони противника. Багато з’єднань радянських вiйськ були удостоєні почесного найменування Криворiзьких.

За 31 місяць окупації фашисти розстріляли 7239 криворожан, 2187 були угнані до концтаборів ворожої Германії. Проте навіть у найважчі часи Кривий Ріг не скорився – у місті діяли 14 підпільних груп та 2 партизанських загони, які постійно здійснювали диверсії, нищили ворожі ешелони з військовими та технікою. В результаті проведення Нікопольско-Криворізької операції наше місто було звільнено 22 лютого 1944 року.

За подвиги на фронтах Великої Вiтчизняної вiйни багато жителiв Кривого Рога було нагороджено орденами і медалями. 20 криворожан стали Героями Радянського Союзу, 9 стали повними кавалерами орденів солдатської Слави. Далеко за межами мiста вiдомi iмена двiчi Героїв Радянського Союзу льотчиків Д. Б. Глинки та В. І. Михлика. Д. Б. Глинка почав війну у січні 1942 року та завершив її в Дрездені, здіснивши більше 300 бойових вильотів та знищивши до 50 ворожих літаків. Наш земляк В. І. Михлик став одним із славетних льотчиків штурмової авіації, вмілим организатором повітряного бою с винищувачами противника. Здійснивши 188 бойових вильотів, він знищив більше 50 ворожих танків, 200 автомашин, 150 вагонів з бойовим вантажем та іншою військовою технікою.

У цей день ми низько вклоняємося і висловлюємо слова глибокої вдячності всім ветеранам, учасникам Другої світової війни, партизанам, усім тим, хто боронив криворізьку землю від жорстокого ворога-окупанта. Уславлюємо тих, хто в тилу самовідданою працею наближав розгром ворога та складаємо глибоку шану солдатським вдовам, дітям війни, які допомагали піднімати Україну і рідне місто з руїн, згадуємо всіх, чиє життя забрала війна.

Вшануймо разом священну пам’ять про воїнів-визволителів Кривого Рогу та героїв-підпільників, що мужньо діяли у ворожому тилу, адже саме вони подарували вдячним нащадкам мирне небо над рідним містом!

Група комунікації ДЮІ
(за матеріалами електронних ЗМІ)