Остання неділя перед Великим Постом в народі вже багато століть прийнято називати Прощеною. Саме в цей день після вечірнього богослужіння у всіх православних храмах прийнято здійснювати особливий чин прощення, коли священнослужителі та прихожани взаємно просять один в одного прощення за всі свідомі і несвідомі образи, які могли бути заподіяні за останній рік.

Це робиться для того, щоб вступити в світлий період, що відкривається Великим постом, з чистою душею, а також досягти більшого єднання з усіма людьми та Богом.

Враховуючи той факт, що Прощену неділю завжди відзначається в останній день Масниці кожен рік воно випадає на різні дати в залежності від розкладу Масляного тижня. Прощену неділя 2018 року припадає на 18 лютого, передуючи початку Великого посту.

Згідно з Євангельським читанням, християни повинні не тільки пробачити один одному всі образи, але ще і вжити всіляких заходів для примирення інших ворогуючих людей.

Також в цей день під час церковної літургії читається Євангеліє, а саме спеціальна частина з Нагірної Проповіді, де говориться про важливість прощення образ всім близьким і навіть малознайомим людям, адже без цього людству неможливо буде отримати прощення вчинених гріхів від Отця Небесного.

Історія виникнення

Витоки Прощеної неділі беруть свій початок ще в Давньому Єгипті, де у місцевих ченців був звичай усамітнюватися під час посту. Вони розходилися по млявої пустелі для того, щоб провести відведений період в молитві.

Перед відходом ченці на прощання просили вибачення один перед одним за минулі образи на той випадок, якщо більше не побачаться, адже з небезпечної пустелі можна було навіть не повернутися назад через певний час.

Пізніше цей звичай був узятий за основу християнами в Давній Русі, які в пустелю відправлятися не стали, але кожен рік напередодні Великого посту почали просити вибачення у рідних і знайомих за минулі гріхи. З тих пір на Русі склалася традиція просити в цю особливу неділю прощення у всіх рідних, сусідів і навіть малознайомих людей.

Заради того, щоб примиритися і дозволити давні сварки, з'їжджалися родичі навіть з інших областей та країн. Православні християни просили прощення також у покійних близьких, тому відправлялися в цей день на кладовищі. Навіть сам імператор Росії до повалення з престолу шанував давню традицію і звертався з проханням про прощення до своїх підданих.

Священнослужителями церкви в такий особливий день згадується трагедія вигнання Адама і Єви з Раю. Тому ще однією назвою такого неділі є «Адамове вигнання».

Згідно Біблійного писання гріх прабатьків людства полягає в порушенні заповіді послуху, за що вони і всі їх нащадки були покарані. Православні християни вірять у те, що щиро відпустивши образи, вони зможуть сподіватися на прощення Всевишнього Отця.

Таким чином, пробачивши своїх близьких і, відповідно, попросивши їх про взаємне прощення, православні мали мир у душі і готувалися до вступу в Великий піст 2018 року.

Традиції Прощеної неділі

Головна традиція православного свята – просити прощення за можливі образи. Починаючи з прохання про прощення будь-яку зустріч, віруючі готові проявити таку ж милосердя і до інших, відповідаючи «я тебе прощаю» на всі зустрічні прохання. Попросити – і отримати прощення, значить очистити душу перед Великим пістом, зосередитися на мислячи про духовне, а не плоті, і нарешті з чистою душею і серцем зустріти Великдень.

Важливий і другий звичай, якого прагнуть слідувати усі християни – в цей день бажано неодмінно відвідати церкву, побувати на заутрені, а краще – очистити душу на сповіді. Адже, за церковним каноном, очищення і благодать, за ним наступна, можливі тільки в тому випадку, якщо у віруючого світ на серце і спокій в душі. А досягти цього можна лише щиро попросивши вибачення за свої гріхи і так само щиро пробачивши за образи інших.

Народні традиції

У народі Прощена неділя частіше називається інакше – Масляна. Веселий, знайомий всім нам свято проводів зими і є той самий церковний свято передодня Великого пісту.

Прощання з морозом, проводи зими і зустріч довгожданої весни, пограниччі між холодом і теплом, день, коли сонце повертає тепло – все це Масляна, один з найулюбленіших у народі свят.

Строго кажучи, ставити знак рівності між Масницею і Прощеною неділею не зовсім вірно. Масницею називаю всю Сиропусний тиждень (Сирну седмицю, як зазначено в богослужбовому уставі), а Прощена неділя – це тільки один, останній день підготовки до Великого пісту. Однак за століття ці два поняття настільки міцно сплелися в народних традиціях, що сьогодні кажучи Масляна ми маємо на увазі Прощена неділя і навпаки.

Чому ж нам так полюбилася Масляна? Нестримним веселощами, піснями і танцями, конкурсами та призами, традиційним спаленням опудала і, звичайно ж, млинцями – золотистими, з начинками і без, з гарячим чаєм або сбітнем. Млинці – справжній символ Масляної, без них не обходиться жодне свято, вони неодмінно стоять на кожному столі в кожному будинку.

Масляна або Прощена неділя – останній день, коли дозволено «скоромне», тобто їжа тваринного походження. Однак м'ясо весь тиждень перед пістом вже було під забороною вживати можна було лише яйця, рибу, молочні продукти, зокрема вершкове масло.

Ще одна традиція Прощеної неділі – прощання з покійниками. Вечір свята вважався часом поминання покійних: так, господині готували на вечерю кашу, причому в кількості трохи більше необхідного. Горщики та миски з недоїденою кашею на ніч ставили на підлогу біля печі – вважалося, що вночі «батьки», тобто померлі старші родичі, прийдуть пригощатися. До вечора ж жіноча половина родини відвідувала кладовищі. Жінки несли на могили рідних масляничні млинці, розкладали їх на землю і просили вибачення у небіжчиків. З поминанням завершувалося Прощена неділя.

Група комунікації ДЮІ
(за матеріалами електронних ЗМІ)