25 січня поєднало в собі два свята: це День великомучениці Тетяни та, звісно, улюблене свято молоді, День студента. До речі, саме студенти називають Тетяну своєю покровителькою. Що ж так тісно пов'язало ці два свята?

Мучениця Тетяна народилася у Римі у знатній родині. Батько її займав високий пост і одночасно був таємним християнином. Дочку виховав у любові до Ісуса Христа та познайомив із Святим Письмом. Коли дівчина досягла повноліття, то вирішила присвятити своє життя Богові. За свою добродійність була поставлена дияконисою. Однак за віру і постраждала.

А у 222 році у Римі почав царювати шістнадцятирічний юнак Олександр, мати якого, Мамея, була християнкою. Від неї він дізнався про Христа, але продовжував поклонятися і язичницьким римським богам. Олександр був ще молодий і замість нього управляли інші люди, які ненавиділи християн. Вони примушували їх поклонятися язичницьким богам. Непокірних суворо карали. Святу Тетяну також привели до язичницького храму, щоб вона вклонилася Аполлонові, але християнка помолилася своєму Господу. За переказом, цієї ж миті стався землетрус. Храм був зруйнований. Його обломки придавили язичників та жерців. Тетяну почали нещадно катувати, але тіло її залишалося невразливим. Сильніше за неї змучилися самі кати, тому що поруч із святою стояли ангели та били мучителів. Тетяна молилася та просила Господа, щоб він відкрив перед ними світло істини. І це сталося: вони побачили чотирьох ангелів біля Святої, почули голос неба, звернений до неї. Тоді вони почали благати Тетяну, щоб вона простила їх.

Наступного дня Тетяну знову привели до судді. Він почав переконувати її принести жертву язичницьким богам. Але Тетяна була непохитною. Тоді всі кати почали різати її тіло. Біля неї знову стояли ангели та били тих, хто мучив її.

Ввечері Тетяну кинули до в’язниці, а вранці знайшли здоровою та ще кращою. Християнку почали благати принести жертву богині Діані, і вона зробила вигляд, що погоджується. Потім її привели до храму Діани. Коли ж вона почала молитися, тієї ж миті вогонь небесний спалив палац з ідолами та вбив багатьох язичників.Тетяну знову почали катувати, а вранці випустили на неї страшного лева, потім Тетяну вкинули у вогонь, але і вогонь не торкнувся її. Язичники заточили Тетяну до храму Зевса. Два дні вона перебувала там, а на третій прийшли жерці з народом, щоб принести жертву своєму богові. Вони знайшли свого ідола розбитим, а Тетяну побачили здоровою та веселою.

І тоді суддя виніс останній вирок: вбити її мечем. Разом з нею вбили і її батька, бо довідалися, що і він християнин. Частина нетлінних мощей мучениці Тетяни зберігається у Михайлівському соборі Псковсько-Печерського монастиря.

Набагато пізніше, у 1755 році, 25 січня імператрицею Єлизаветою був підписаний указ, який стверджує відкриття гімназії та Московського університету. З цього питання клопотав граф Шувалов, який в такий спосіб вирішив привітати з днем Ангела свою маму Тетяну.

Цікаво, що святкується не день відкриття університету, а саме день підписання указу про його заснування (цар Микола І навіть видав щодо цього спеціальний указ). У 1791 році (тобто аж через 36 років) в одній з будівель університету було відкрито церкву Тетяни мучениці, а її оголошено покровителькою студентства.

СЬОГОДЕННЯ

У 2005 році 25 січня офіційно оголошено Днем студентства. Але студентства російського. І наказ підписав російський президент. В Україні офіційно (з 1999 року) затверджено День студентства 17 листопада (як і в більшості країн світу, оскільки це міжнародне свято, схвалене ООН). І це правильно та зрозуміло. Чому ми маємо святкувати день заснування Московського університету, якщо перший український вищий навчальний заклад – Києво-Могилянська колегія, – був заснований за 123 роки до цього (у 1632), а в 1701 році (за 54 роки до виникнення ідеї Московського університету) отримав статус академії. Не слід забувати і Львівську колегію, якій статус академії надано ще раніше – у 1661 році (до відкриття першого російського ВНЗ ще довгих 94 роки). До речі, не секрет, що викладацькими кадрами Московський університет було забезпечено переважно саме за рахунок випускників з України. Тож бачимо, що жодних історичних чи офіційних підстав для святкування 25 січня українського студентського дня немає. Втім, це не зупиняє наших студентів святкувати в цей день.

Група зв’язків з громадськістю ДЮІ
(за матеріалами електронних ЗМІ)