Викладачі кафедри соціально-гуманітарних дисциплін відвідали десятий етнофестиваль «Петриківський дивоцвіт» |
Процес пізнання навколишнього світу є нескінченним. Допоки людина живе, вона не перестає дивуватися красі та розмаїттю Всесвіту, невичерпним надбанням людського духу та натхненної праці. З давніх-давен мудреці вважали, що людина мусить вчитися все життя, а особливо це стосується педагогів. Так, зокрема, видатний наш філософ Г. Сковорода говорив: «Довго сам учись, якщо хочеш навчати інших». А французький письменник Жозеф Жубер наголошував: «Навчати – означає подвійно вчитися». Та вчимося ми не лише сидячи за книжками, а й спілкуючись з цікавими людьми, відвідуючи різні заходи тощо. Один із надзвичайно цікавих та пізнавальних заходів відвідали викладачі кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Донецького юридичного інституту МВС України. Це був етнофестиваль «Петриківський дивоцвіт», який вдесяте відкрився 16 вересня у с. Петриківка Дніпропетровської області. Петриківський розпис відомий далеко за межами України своїм неповторним рослинним орнаментом, який давно став візитівкою України. В самому центрі селища знаходиться 120-метровий паркан-рекордсмен України, за довжино бігунця петриківського розпису. Навіть якщо ви проїжджатимете повз Петриківку, ви все рівно на нього натрапите, адже знаходиться він біля головної автомобільної траси. В Петриківці вже є три зупинки, оздоблені розписом. Все завдяки праці учнів місцевого ПТУ, де навчають майбутніх майстрів. Головним осередком петриківського розпису є Центр народного мистецтва «Петриківка», де працюють понад 20 майстрів, які створюють справжні шедеври. На першому поверсі знаходиться виставковий зал, у якому представлені визначні твори майстрів центру та роботи корифеїв розпису. На другому поверсі розташовані майстерні, де можна подивитися, як створюються шедеври, пройти майстер-клас та придбати сувеніри. Барвисті, просякнуті сонячним світлом і любов’ю до природи й рідної землі, полотна майстрів та вироби декоративно-прикладного мистецтва сповнили нас відчуттям гармонії Всесвіту і невичерпності творчого потенціалу українців. Про це наша делегація залишила запис у книзі відвідувачів. Як відомо, на Дніпропетровщині два види українського народного мистецтва – петриківський розпис та козацькі пісні – занесені у список нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. За словами організаторів, етнофестиваль «Петриківський дивоцвіт» покликаний популяризувати традиції українського мистецтва, привертати увагу до надбань народної творчості. У цьогорічному фестивалі взяли участь народні майстри, заклади культури та художні колективи, господарі «зелених» туристичних садиб, кухарі, вихованці дитячих художніх шкіл, молодь. До пізнього вечора гості могли насолоджуватися виставкою декоративно-ужиткового мистецтва, виставкою-ярмарком у «містечку майстрів», виступами українських гуртів, брати участь у конкурсах, майстер-класах, спортивних змаганнях. «Родзинками» цьогорічного дійства стали «галявини» вареників, меду, випічки, сала. А ввечері в урочистій атмосфері було зареєстровано новий рекорд України – найдовше панно, оздоблене петриківським розписом. Поверталися ми зі свята сповнені гордощів за наш талановитий, щедрий, гостинний, працьовитий народ і за нашу Батьківщину з її унікальною, неповторною культурою. Кафедра соціально-гуманітарних дисциплін
|