20 червня у світі вшановують Всесвітній день біженців – день, що має привернути увагу до проблем і страждань вимушених переселенців.

Проте раніше протягом багатьох років різні країни світу відзначали власні пам’ятні дні й навіть тижні, присвячені біженцям. Одним з найвідоміших вважається День африканських біженців, який відзначається в кількох країнах 20 червня.Виражаючи солідарність з Африкою, де перебуває більша частина біженців, і яка традиційно проявляє до них свою великодушність, Генеральна Асамблея ООН одноголосно прийняла в 2001 році спеціальну резолюцію.Згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї, в 2001 році відзначалася п’ятдесята річниця Конвенції про статус біженців 1951 року, і Організація африканської єдності (ОАЄ) погодилася з тим, щоб міжнародний День біженців відзначався одночасно з Днем африканських біженців – 20 червня.

До цих пір біженці – це одна з найбільш гострих проблем сучасного світу.

За період з 1951 року переміщення людей стало набагато складнішою проблемою. Відрізнити біженця від людини, яка перетинає кордон рятуючись виключно від голоду, часто досить важко. У теперішній час потоки людей обумовлюються взаємопов’язаними факторами і, оскільки перешкоди для мобільності людей зникли, захист переміщених осіб став ще більш складною задачею.

Конфлікти та злидні, найбільш розповсюдженні причини, через які люди вимушені покидати свої домівки, сьогодні посилюються в результатів наслідків зміни клімату, збільшення дефіциту ресурсів та харчів, тобто факторів, які можуть призвести в майбутньому до погіршання ситуації в сфері забезпечення безпеки. Ці й без того важкі завдання ускладнюються тим фактом, що відповідальність за надання притулку сьогодні непропорційно лягає на країни, що розвиваються.

На 2017 рік діють численні програми з прийому біженців, зокрема Refugee Admissions Program, яка поширюється на всі країни світу.

Разом з тим ситуація з надання притулку біженцям нестабільна. Наприклад, президентством США було прийнято декілька указів щодо обмеження низки діючих програм та зменшення кількості біженців з інших країн до 50 тис. станом на 2017 рік.

Аналізуючи причини та наслідки міжнародних переселень можна зробити посилання на слова Верховного комісара ООН у справах біженців Антоніо Гутерреша: «Країни починають війни безкарно, а міжнародна спільнота, судячи з усього, не здатна їх зупинити.В усьому світі ми бачимо сім’ї, котрі намагаються врятуватися від насильства. Їх величезна кількість, і ми не повинні забувати, що це – матері й батьки, доньки й сини. Це – люди, які жили звичним життям, допоки війна не примусила їх до втечі. У Всесвітній день біженців ми повинні пам’ятати про те, що нас об’єднує, - про наш гуманізм».

Реалії сучасного життя, нажаль, такі, що правового та соціального захисту потребують і громадяни України, адже внаслідок анексії Росією АР Крим та втрати контролю над частиною території Донецької та Луганської областей у нашій державі з’явилися велика кількість людей, які змушені залишити місця свого постійного проживання і переселитись до інших регіонів країни.

У вітчизняній науковій літературі, засобах масової інформації людей, які змушені були переселитись в інші регіони України, називають «вимушеними переселенцями», «внутрішніми мігрантами», а в офіційних документах – «внутрішньо переміщеними особами» (ВПО), що найточніше відповідає англомовному формальному терміну «internally displaced persons».

У 2014 р. Україна вдруге у своїй новітній історії постала перед проблемою внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Перший досвід масового переміщення населення був пов’язаний із аварією на Чорнобильській атомній станції у 1986 році, коли понад 116 000 осіб було переселено із радіоактивно забруднених територій.

За даними Міністерства соціальної політики станом на станом на 12 червня 2017 року взято на облік 1 593 466  переселенців або 1 282 598 сімей з Донбасу і Криму. Нині, через агресивні дії Росії, Україна стала одним із джерел утікачів, а загальна кількість біженців по всьому світу досягла рекордних показників за всю сучасну історію і склала понад 60 млн. осіб.

Група зв’язків з громадськістю ДЮІ МВС України
за матеріалами електронних ЗМІ